Олег Дудар. Фото Євгена Черевка
Запорізька атомна електростанція, найбільша в Європі, уже понад два роки перебуває під контролем російських окупантів. Про її захоплення та трагічні події того часу розповів "Нової газеті" колишній керівник експлуатаційного підрозділу ЗАЕС Олег Дударь.
Захоплення під обстрілами
На момент російського вторгнення чотири блоки ЗАЕС працювали, два — перебували в ремонті. У ніч з 3 на 4 березня 2022 року персонал під прямими обстрілами перевів два енергоблоки в безпечний режим. Це стало першим у світі випадком, коли атомна станція виконувала таку операцію під вогнем.
«Будь-яке відхилення від регламенту могло призвести до наслідків, які важко виправити», — пояснює Дударь.
Працівники працювали понад дві доби без відпочинку, підтримуючи стабільність систем. Рішення про зменшення складу персоналу врятувало життя багатьом людям. Водночас сама присутність російських військ порушила головний принцип безпеки — фізичний захист об’єкта. Саме тоді стало зрозуміло: ЗАЕС опинилася в умовах, до яких жодна інструкція не готувала.
Перші руйнування та роль «Росатому»
Після штурму 4 березня на станції спалахнула пожежа: було пошкоджено навчальний корпус. Російські військові відкривали вогонь по території, а представники «Росатому» згодом з’явилися на об’єкті, щоб визначати, куди можна «стріляти без ризику аварії».
«Для цього, мабуть, і приїхали росатомці: показати — сюди можна, сюди ні», — згадує Дударь.
Частину обладнання вдалося врятувати, але обстріли поставили під загрозу життєво важливі системи станції. Уже тоді росіяни почали перетворювати ЗАЕС на військову базу. Вони розмістили там танки, артилерію й користувалися захищеними приміщеннями станції, усвідомлюючи, що Україна не відкриє вогонь по ядерному об’єкту. Таким чином, стратегічна атомна станція стала елементом окупаційної тактики.
Неможливість експлуатації та втрата охолодження
Російська сторона неодноразово заявляла про наміри перепідключити ЗАЕС до своєї енергосистеми. Проте, за словами Дударя, це технічно нереально.
«Вони зруйнували Каховську ГЕС і позбавили станцію головного — води для охолодження конденсаторів турбін. Тепер замість моря — болото», — нагадує він.
Без охолодження неможливо запустити навіть один блок. Українські лінії електропередач, що живлять потреби станції, залишаються під контролем Києва, тому будь-яке втручання росіян може бути відстежене.
Попри присутність близько тисячі російських спеціалістів, вони не здатні експлуатувати українське обладнання — різниця в стандартах і системах управління занадто велика. Усе це робить станцію заручником окупаційних планів і політичного тиску.
Рівень небезпеки та ризик ядерного шантажу
Олег Дударь пояснює, що зараз ЗАЕС перебуває на третьому рівні системи глибокоешелонованого захисту — рівні запобігання проєктним аваріям.
«Сам факт того, що системи безпеки працюють «за призначенням», означає вже порушення умов безпечної експлуатації», — підкреслює він.
Постійні знеструмлення, обмежений доступ до палива для аварійних дизелів і відсутність зовнішнього енергопостачання збільшують ризик катастрофи. При втраті охолодження реактор може витримати до трьох тижнів, а басейн витримки — близько 15 діб. Якщо ж росіяни спробують штучно активізувати паливо без належного охолодження, наслідки будуть катастрофічними.
«Через чотири години почнеться руйнування палива, корпус реактора прожигається — і все…» — попереджає Дударь.
Станція залишається під окупацією, а кожна спроба її використання як зброї — це гра з ядерною загрозою для всієї Європи.
Раніше ми писали, що МАГАТЕ зафіксувало нові пошкодження лінії, яка живить Запорізьку АЕС.
