Онігірі, мочі та бульбашковий чай: як подружжя з Оріхова відкрило у Запоріжжі унікальне кафе з японськими десертами | Новини Запоріжжя

Вже майже рік у центрі Запоріжжя працює заклад японської кухні Fluffy. Його відкрило молоде подружжя Матвія та Олександри Ракашевич-Водяницьких з прифронтового Оріхова. Сімейна пара вирішила створити заклад з нетиповими для нашого міста стравами та напоями. 

З чого починалась підприємницька діяльність Матвія та Олександри, з якими складнощами стикаються та які цікавинки є в меню закладу, читайте — у цьому матеріалі.

Київ Оріхів захід України: як для Ракашевич-Водяницьких почалося вторгнення

Олександра з Матвієм разом ще зі школи. По завершенню навчання дівчина поїхала з Оріхова до столиці, щоб вчитись в медичному університеті. Через рік Матвій приїхав до коханої та освоював фах агронома. Будучи студентами вони постійно десь підробляли.

11 лютого минулого року закохані одружилась. Всі подаровані на весілля кошти, а також свої накопичення планували вкласти в придбання квартири чи машини.

Олександра та Матвій

Ще одна їх мрія — власна кав’ярня в рідному Оріхові. Матвій розповідає: вони з дружиною полюбляють відвідувати різноманітні заклади з цікавими і смачними стравами, тому в майбутньому хотіли створити свій. Як на їхні плани і взагалі життя вплине повномасштабне вторгнення, що почнеться за два тижні після їх весілля, навіть і не здогадувались. 

«24 лютого о 5:00 подзвонила теща й повідомила, що в нас почалась війна. Я не відразу зрозумів, про що вона. Набрав своїх батьків, зателефонував бабусі й дідусю, а вони про це ще нічого не знали. Ми тоді в Києві були: машина не заправлена, речі не зібрані. Ми навіть не уявляли, що все почнеться, гадали, що ситуацію нагнітають, — згадує Матвій. — Того ранку вже о 9:00 ми вже їхали в Оріхів до рідних. Думали, там буде спокійніше. Пам’ятаю, як 24 лютого всі авто їхали в напрямку столиці, а ми єдині, хто прямував в бік Запорізької області».

Та пересидіти в Оріхові не вдалось. Вночі 26 лютого родина Ракашевич-Водяницьких почула перші вибухи. Через два дні був перший удар по місту. На початку березня подружжя разом з чотирма сім’ями, з якими вони дружать, вирішили їхати на захід України. Найголовнішим було — вивезти дітей. Тож п’ять родин, в яких загалом було 11 дітей, поїхали далі від лінії фронту.

«Коли все почалось, мої батьки переїхали з Оріхова до Преображенки. Батько там жив до червня, а мама до жовтня. Потім виїхали через постійні обстріли, — зазначає Матвій. — Дідусь з бабусею досі живуть там. Я до них також приїжджаю. Раз на декілька тижнів вони приїздять до Запоріжжя. Кажуть, там їм простіше ніж в обласному центрі. Опалюють будинок дровами. Світло є, але його часто вимикають».

На західній Україні Матвій та Олександра прожили близько місяця, потім повернулися до Києва. Але і там довго не затримались, бо прийняло рішення їхати до Запоріжжя.

Усі накопичення та подаровані на весілля гроші вклали у відкриття закладу

Щоб не сидіти без справи, подружжя вирішило відкрити власний заклад японської кухні — Fluffy. Через російські обстріли тоді мало хто міг подумати про започаткування бізнесу, але пара вирішила ризикнути і вкласти у це всі свої накопичення. Наприкінці травня розпочали пошуки приміщення. За два тижні знайшли його в центрі міста за привабливою ціною. Кафе подружжя вирішили робити колоритним, яскравим і не типовим. 

«Найпростіше, як можна підтримати людей — подарувати позитивні емоції. Так і з’явилася ідея створити аніме-кафе, хоча ми японські анімації взагалі не дивимось. Дизайн закладу допомогла створити наша знайома дизайнерка. Вона також з Оріхова, але тривали час мешкала у Запоріжжі. Ми їй розповіли, що хочемо створити аніме-кафе в червоно-сірих кольорах, і дали повну свободу у творчості. Ми хотіли, щоб це було водночас красиво і просто», — розповідає Матвій.

У закладі облаштували нетиповий для українських закладів санвузол: він яскраво розмальований та має кнопку, натиснувши на яку, звучить музика. Такі вбиральні розповсюджені в японських закладах. Пісні, час від часу, змінюють, щоб вони не набридали, ані персоналу, ані відвідувачам.

«Фішкою» закладу Fluffy (в перекладі — «пухнастий») вирішили зробити ніжні та пухкі панкейки з різними добавками. 

«Коли ми побачили цей десерт на YouTube, то думали, що це буде легко. Передивились безліч перекладів з японської на українську мову, але приготувати японський панкейк було дуже важко, — згадує Матвій. — Шеф-кухарем закладу зголосився стати мій однокласник Максим, кухар за освітою. Він зібрав команду, на той час — це було три кухарі разом з ним. І ми тижнями експериментували з рецептурою створення панкейків. Через три тижні спроб в нас все вийшло. Дякую йому, він з цим мені дуже допоміг. Вже згодом, коли він звільнився, і я шукав інших кухарів, було нелегко».

Зараз команда готує фірмові панкейки закладу по власній вже запатентованій рецептурі. За словами Матвія, в нашій країні лише вони мають на нього патент. Нещодавно на кухню кафе навіть придбали таку ж пічку для цих десертів, на якій їх готують в Японії.

Обстріли, блекаути та пошук ідеальних рецептур: складнощі, які виникали під час роботи

Подружжя планувало відкрити Fluffy на початку осені 2022 року, але через російські обстріли роботи затяглися. Найстрашнішим періодом став жовтень, згадує Матвій. Тоді впродовж тижня, ледь не щоночі, російські військові гатили по місту ракетами С-300. Неподалік закладу загарбники поцілили по кількох багатоквартирних будинках. Сам заклад не постраждав, але всі вікна про всяк випадок тоді обшили дерев’яними плитами OSB. Того місяця співробітники, які робили ремонт у майбутньому закладі, кілька тижнів не виходили на роботу, бо було страшно. 

Саме тоді подружжя почало перейматись, що кафе, в яке вони вклали всі свої кошти, може так і не відкритись. Терміни робіт переносились, затримували і доставку меблів для закладу з-за кордону: довелось чекати два з половиною місяці замість одного. Подолавши всі складнощі, 20 грудня Fluffy врешті відкрив свої двері для відвідувачів.

«Коли ми відкрились напередодні Нового року, то думали, що людей не буде. Але помилялись. Працювали навіть у перший день Нового року. А 3 січня зранку подзвонив співробітник та повідомив, що кафе повністю заповнене і вони вже все розпродали, — згадує Матвій. — У перші два місяці в нас був великий потік клієнтів. Наразі він знизився. У перші дні місяця людей досить мало, а от 15 і 27-28 числа кожного місяця, коли люди отримують зарплатню, кафе переповнене».  

Ще одне випробування, що чекало молодих підприємців — блекаути. Відключення світла через російські обстріли у Запоріжжі почались напередодні відкриттям закладу і тривали декілька місяців. 

«Я спілкуюсь з багатьма волонтерами і нам тоді пропонували віддати електрогенератор безкоштовно, але ми його придбали. Знаю, що деякі люди місяць-два жили без світла і він їм був потрібен більше ніж нам, — згадує підприємець. — Кафе працювало на генераторі по шість годин, а інколи — і весь день. Я бачив, що тоді багато бізнесу під час відключень не відкривалося взагалі, але ми заклад не зачиняли».

Японський десерт мочі

На початку також були складнощі з продуктами. Минулого року деякі інгредієнти для страв та напоїв Fluffy привозив з-за кордону лише один постачальник, а українські аналоги не підходили за смаком. Тож були певні труднощі з продуктами. Зараз з цим немає проблем: деякі постачальники самі вийшли на власників закладу та запропонували свої послуги.

«За цей рік, завдяки команді, все автоматизувалось. Співробітники дуже багато роблять для закладу і його розвитку. Зараз в нас працює шість працівників, один з яких — ВПО, — підкреслює Матвій. — За цей час змінилось багато команд. Але мені багато хто казав, що все ж знайдуться люди, які цінуватимуть та розвиватимуть заклад, будуть працювати не тільки за заробітну платню, але і за ідею. Так і сталось, зараз тут працюють люди, яким це цікаво».

Мочі, онігірі, панкейки: у  Fluffy для гостей готують унікальні для Запоріжжя страви японської кухні

На сьогодні команда закладу постійно додає до меню нові страви. Якщо на початку були тільки мочі (традиційний японський десерт), панкейки з різними добавками та бульбашковий чай, то зараз в меню з’явились пудинги, чізкейки в стаканчиках та онігірі  (японська страва з білого рису, сформована у трикутник й загорнута в норі).

«Ми постійно додаємо в меню стравами, яких немає в інших. Суші, роли, бургери — це вже стандарт, а от онігірі – єдині у Запоріжжі. В нас є онігірі з куркою теріякі, тунцем та лососем. Також в нас бульбашковий чай з кульками тапіоки (желатинові кульки із жувальною текстурою, мають солодкий присмак за рахунок цукрового сиропу) та жувальними кульками (оболонка цих кульок зроблена з агар-агар, а всередині них фруктовий сік). Раніше такого також в Запоріжжі не було, — розповідає Матвій. — До різних свят додаємо певні страви: різнокольоровий торт з млинців на Масляну, гарбузовий бульбашковий чайна Halloween, безалкогольні глінтвейни та різдвяні десерти до новорічних свят. Ми постійно, щось вигадуємо, намагаємось створити те, чого ні в кого немає».

У планах підприємця — проводити у Fluffy майстер-класи для дітей. Один з таких, на якому малечу вчили готувати традиційний японський десерт — мочі, успішно провели у травні. Та поки на їх організацію не вистачає часу, бо це досить складний процес.

Ще одна особливість закладу — pet-friendly, тобто можна прийти зі своїм домашнім улюбленцем. 

«Дуже малий відсоток наших відвідувачів, які проти того, щоб в закладі були і тварини. Але ми любимо чотирилапих і вважаємо, що немає нічого страшного в тому, щоб вони були в закладі з господарями. Кілька разів були випадку, коли собачку відпускали і вона щось зробила всередині, але нічого страшного. Навіть, якщо щось погризуть, це не страшно. Мені здається, що більше посуду клієнти можуть розбити, ніж тварини», — зазначає підприємниць.

Зараз подружжя не полишає спроб отримати для свого закладу google-точку на мапі. За рік було подано чотири заявки, та поки безрезультатно. Матвій каже, що ймовірно це пов’язано з наближеністю до лінії фронту, бо його знайомі з інших міст отримали відмітку на мапі без проблем.

У планах — відкриття нового закладу у Запоріжжі і розширення на Дніпро та Оріхів

Олександра та Матвій мріють відвідати Японію, де дуже багато цікавих страв і незвичних поєднань смаків.

«Багато японських страв у нас в країні складно реалізувати, бо частину інгредієнтів замінити майже неможливо, — зазначає Матвій. — Тому треба поїхати туди, скуштувати та зрозуміти, чим і як їх можна замінити, щоб добитись такого смаку. А потім вже в рідній країні виводити рецептуру шляхом проб і помилок».

Подружжя Ракашевич-Водяницькі наразі продовжують навчання (Олександра проходить інтернатуру, а Матвій вчиться на магістра), але при цьому планують розширювати бізнес. Хочуть створити мережу своїх закладів в Україні. В планах — відкритися в одному з торговельних центрів Дніпра. Також є думки, що до відкриття кав’ярні з десертами та бульбашковим чаєм у Запоріжжі, але на отримання всіх необхідних дозволів потрібно багато часу. 

Не полишають підприємці і плани, щодо викриття закладі в рідному Оріхові. Сподіваються, що колись вони здійсняться, хоча Матвій зізнається, відновлювати в прифронтовому місті треба буде дуже багато.

«Якщо ворог відійде від Оріхова, звичайно, ми приїдемо і будемо відновлювати місто. Не уявляю, як це робити, бо масштаби дуже великі, але будемо працювати над цим», — каже чоловік.

Відновлювати родині Ракашевич-Водяницькі доведеться і їх власний будинок в Оріхові. Він вже давно без вікон, уламками снарядів посічені фасади, стіни будинку у тріщинах. Якщо глянути на фото їх дому, каже Матвій, може здатися, що він не надто і пошкоджений. Втім, коли заходиш всередину, стає зрозуміло — жити там неможливо.

Будинок подружжя в Оріхові після обстрілів

Не дивлячись на всі складнощі Матвій та Олександра продовжують розвивати родинну справу. Вони й надалі планують дивувати незвичними стравами клієнтів закладу. Говорять, що їх дуже мотивують рухатись вперед відвідувачі, які завжди готові спробувати щось новеньке.

Фото — зі сторінки закладу в соціальних мережах

Джерело

Корисний сайт для мешканців міста Запоріжжя