Президент України Володимир Зеленський — скріншот із відео
Україна почне реалізацію закону про множинне громадянство з державами, де проживає найбільша кількість українців, — Польщею, Німеччиною, Чехією та країнами Балтії.
Про це повідомив президент Володимир Зеленський на нараді з українськими послами 21 липня. На його думку, прийняття закону про множинне громадянство — «дуже серйозний історичний результат».
«Поступово будемо визначати коло країн, з якими будуть відкриватися відповідні процедури. Я думав почати з країн, де зараз найбільше українців. Це насамперед такі країни, як Німеччина, Польща, Чехія, держави Балтії. А далі — відповідні консультації з прем'єр-міністром України, міністром закордонних справ і з паном спікером. Я думаю, ми проведемо всі ці консультації, і список країн буде готовий», — сказав президент.
Новий закон: що він змінює
Закон про множинне громадянство, підписаний Зеленським у липні, став першим документом, що легалізує можливість мати два і більше паспорти. Він дозволяє:
- українцям зберігати громадянство навіть при отриманні паспорта іншої країни (якщо вона в списку країн-партнерів);
- етнічним українцям, іноземним контрактникам ЗСУ та політичним біженцям — спрощено отримувати громадянство України;
- одночасно закон суворо забороняє подвійне громадянство з державами-агресорами, насамперед з Росією.
Як це вплине на мешканців Мелітополя
Для мелітопольців, які евакуювалися в ЄС, цей закон відкриває шлях до більш стабільного правового статусу: їм не доведеться вибирати між українським паспортом і отриманням громадянства країни, де вони знайшли притулок. Це особливо важливо для тих, хто вже давно інтегрувався в європейське суспільство, але хоче зберегти зв'язок з Україною. А ось для тих, хто залишився в окупації, наслідки закону можуть бути більш тривожними.
У зоні ризику — ті, хто отримав російський паспорт. Згідно з документом, добровільне отримання громадянства РФ — привід для втрати українського. І хоча в законі прописано виняток для тих, хто отримав російський паспорт під примусом, немає чіткого механізму, як буде визначатися ступінь цього примусу.
На окупованих територіях, включаючи Мелітополь, російські документи нерідко ставали єдиним способом виживання — отримати пенсію, звернутися до лікаря або влаштувати дитину в школу. Люди отримували ці паспорти не за переконаннями, а під тиском — юридичним, побутовим, соціальним.
Правозахисники попереджають: без гнучких механізмів оцінки таких випадків Україна ризикує покарати жертв окупації — тих, хто і так опинився в заручниках обставин. Закон про множинне громадянство — історичний крок вперед для мільйонів українців у Європі. Але для мешканців тимчасово окупованих територій, особливо тих, хто вимушено отримав російський паспорт, він несе ризики, які вимагають чіткого і гуманного регулювання.
