Фото: Олена Шуляк (facebook.com_ShuliakOlena)
Після 24 лютого 2022 року Верховна Рада України почала переосмислювати не лише пріоритети національної безпеки, але й соціальні цінності — зокрема інституційну інклюзію, роль громадянського суспільства та гендерну рівність. Незважаючи на політичні розбіжності, гендерна рівність залишається спільною цінністю для народних депутатів — однак кожен вкладає у неї свій зміст.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк під час заходу, організованого Вестмінстерською Фундацією за Демократію "Вплив російського вторгнення на пріоритети українських народних депутатів: ґендерний аналіз результатів дослідження WFD".
За словами депутатки, в Україні поступово змінюється ставлення до важливості інституційної інклюзії, гендерної рівності та соціальної згуртованості. Війна змусила суспільство подивитися на ці поняття з нової перспективи.
Олена Шуляк зауважила, що згідно з дослідженням, попри політичні відмінності, усі парламентарі визнають цінність гендерної рівності, хоча й тлумачать її по-різному.
«Для когось це — визнання ролі жінок у Збройних силах або потреба доступу жінок до лідерських позицій і процесів ухвалення рішень. Для інших — це забезпечення балансу участі жінок у політиці. Водночас існує занепокоєння щодо майбутнього дотримання гендерних квот», — наголосила вона.
Шуляк попередила, що після завершення війни суспільна увага зосередиться на питаннях безпеки та економіки, а тема виборчих квот може відійти на другий план. Саме тому, за її словами, критично важливо закріпити такі гарантії на рівні законодавства.
Водночас, зазначила вона, попри зростання участі жінок у політичному, економічному та військовому житті країни, патріархальні стереотипи залишаються впливовими. І якщо не протидіяти їм системно, є ризик їхнього посилення вже після перемоги.
Крім того, Шуляк наголосила на важливості теми психічного здоров’я, яка також розглядалася у межах дослідження. Вона підкреслила, що психологічний тягар війни відчули всі українці.
«Тому надзвичайно важливо забезпечити гендерно чутливу психосоціальну підтримку — для ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, молоді, жінок, які служать», — пояснила парламентарка.
Окремо вона підкреслила значущість зміцнення ролі громадянського суспільства — зокрема жіночих ініціатив — у формуванні порядку денного в умовах війни.
«Там, де парламент не встигає, допомагає громадянське суспільство. Було б справедливо інституційно закріпити його участь у процесі відновлення країни», — підсумувала Шуляк.
