Експосадовець Управління роботи з громадськістю ЗАЕС та ексдепутат міської ради Енергодара Андрій Туз тепер працює в одному з найкращих вишів США — Массачусетському технологічному інституті.
На початку вторгнення він повідомляв про ситуацію в місті та на станції. Вже в окупації загарбники змусили його дати «інтерв'ю» російським ЗМІ за їхнім сценарієм.
Про це Андрій Туз розповів в інтерв'ю Wall Street Journal.
У березні 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення, Андрій Туз як представник пресслужби Запорізької АЕС записував зі станції відеозвернення з короткими звітами про ситуацію.
Вже в червні 2022-го російські ЗМІ та окупаційні ресурси опублікували «інтерв'ю» з Тузом, де він казав, що повідомлення про обстріли росіянами ЗАЕС «є замовленням BBC», «київська влада забороняла давати коментарі», а російські солдати «дуже ввічливі».
Керівництво «Енергоатома», а також міський голова Енергодара Дмитро Орлов одразу ж заявили, що Туза змусили записати це «інтерв'ю», вся озвучена ним інформація є неправдивою та «очевидно сказана під примусом з боку російських окупантів».
«"Зізнання", яке він читає з папірця, шкутильгаючи вулицею під конвоєм орків. А ще є друковане "інтерв’ю" з ним же, яке більше схоже на протокол допиту. Таких "покаянь" окупанти вже випустили в ефір немало, щоб дезорієнтувати українців», — зазначив Орлов.
В «Енергоатомі» відзначили, що нібито добровільне «інтерв'ю» з Тузом записане у Сочі та цей факт «переконливо свідчить про насильницький характер його там перебування», адже жодному працівнику ЗАЕС окупанти не давали «поїхати відпочивати» до будь-якого міста рф.
Згодом, виїхавши з окупації, Андрій Туз підтвердив українським ЗМІ, що його слова були записані під примусом. Туз розповів, що через те, що він вже був публічною особою, окупанти хотіли використати його для своїх пропагандистських матеріалів. Він відмовився, але знав, що не зможе уникати цього вічно.
Після допитів та погроз Тузу та наближеним до нього він вирішив їхати з Енергодара, попередивши керівництво.
«Спробував поїхати через Крим — це була моя фатальна помилка. Пережив приниження у фільтраційних таборах, зупинки на кожному блокпосту. 19 червня виїхав, проїхав територію Криму, потрапив на територію Краснодарського краю. 20-го мене возили у конвої у відділок в Анапу, де зі мною працювали ФСБшники. Мене тоді відпустили. Але коли рухався далі у напрямку Грузії, мене на федеральному блокпосту рф зупинили», — сказав Туз.
За його словами, там працівник ФСБ забрав у нього всі речі та оголосив, що з Тузом хочуть поспілкуватись у Сочі. Туз заявив, що там його побили та катували, не пояснивши причин затримання: запальничкою палили руки, перев'язували джгутами ногу та руку тощо. Потім вручили сценарій, наказавши записати відео, погрожуючи подальшими катуваннями.
Туз розповів, що йому надалі пропонували «співпрацю», але 11 липня йому вдалося поїхати. Проїхавши Грузію та рухаючись у бік Європи, Туз отримав від колеги повідомлення із наказом про його звільнення. Експосадовець стверджує, що щойно виїхав з окупації, сконтактував із посольством України, «Енергоатомом» та очільником Енергодару, пояснивши ситуацію.
Зрештою Андрій Туз зі своєю літньою мамою потрапив до Швейцарії. Професор ядерної інженерії Массачусетського технологічного інституту мав відкриту вакансію і запропонував її експрацівнику ЗАЕС. Виш привіз Туза до Бостона через програму уряду США «Єднання заради України».
Туз розповів WSJ, після звільнення та втечі з матір’ю «дізнався від колег, що їм сказали, що він зрадник і з ним не можна розмовляти». Каже, з друзями в Енергодарі він спілкується, хоча завжди є страх, що хтось підслуховує: «Всередині вони підтримують Україну, але не можуть сказати правду».
