22 квітня МЗС України наказав усім дипломатичним установам у Європі тимчасово припинити надання послуг чоловікам призовного віку, окрім оформлення документів для повернення в Україну.
Тисячі мелітопольців опинилися заручниками ситуації. 23 квітня глава МЗС України Дмитро Кулеба підтвердив цю інформацію. Пізніше Міністерство закордонних справ України опублікувало роз'яснення щодо надання консульських послуг чоловікам призовного віку, назвавши це тимчасовим кроком.
"Після набрання законом про мобілізацію чинності 18 травня 2024 року процес прийняття та розгляду заяв про вчинення консульських дій продовжиться з урахуванням нових вимог, що випливають із положень закону", — ідеться в роз'ясненні МЗС.
24 квітня міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш повідомив, що країна готова допомогти Києву повернути чоловіків призовного віку назад в Україну, не уточнивши, як саме. Також про цей намір заявила і Литва. Водночас уряд Німеччини заявив, що українці зможуть залишатися в країні навіть із недійсним паспортом, а рішення українського МЗС про призупинення надання консульських послуг чоловікам за кордоном не вплине на їхній статус біженців.
24 квітня з'явилася постанова Кабміну, яка забороняє видачу документів чоловікам віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України, через ДП Документ. У роботі консульської служби змін не буде.
Що відомо наразі? Чи проситимуть "на вихід" чоловіків із Мелітополя в Європі та які категорії українців таки можуть отримати закордонний паспорт.
У МВС Польщі повідомили, що українським біженцям продовжать захист навіть без паспорта. Польща готова продовжити захист для українських біженців, який поки що діє лише до 30 червня, зокрема для тих, хто не матиме чинних документів. Про це пише польське видання Gazeta з посиланням на заяву глави МВС Польщі Марчіна Кервінського. Ба більше, за його словами, Польща готова охороняти права українських біженців і нікому не передасть їхніх приватних даних, зокрема, Україні.
"Ми знайдемо спосіб, щоб вирішити цю проблему. Нам треба діяти мудро і раціонально. Усі речі, які стосуються українців у Польщі прописані в законах. Ми продовжимо захист для українських біженців, який поки що діє тільки до 30 червня. Ті, хто не матимуть паспортів, підлягатимуть тимчасовому захисту. Польща охоронятиме їхні права і нікому не передасть їхніх приватних даних, зокрема Україні", — пише Gazeta.
Однак, раніше, міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що військовозобов'язаним чоловікам з України можуть не продовжити право на перебування в Польщі. Він зазначив, що "українська влада робить усе, щоб забезпечити фронт новими солдатами, адже потреби величезні".
"Я не здивований, що українська влада робить усе, щоб закликати громадян іти на фронт. У цих громадян є обов'язки перед державою", — зазначив міністр оборони Польщі.
За його словами українські громадяни не виконують своїх обов'язків перед своєю державою. Також міністр заявив про готовність Польщі допомогти Україні у відправленні цих громадян, якщо їм не буде продовжено право на перебування в країні. З подібною заявою виступили і в Литві. Міністр оборони Лаурінас Кащюнас заявив, що країна думає над тим, як допомогти Україні повернути чоловіків додому, але поки що спостерігатиме, як це питання вирішуватиме Польща і може взяти з неї приклад.
Єврокомісія взагалі відмовилася коментувати рішення МЗС України про обмеження консульських послуг для українців призовного віку за кордоном. Прес-секретар Єврокомісії з питань внутрішніх справ, міграції та внутрішньої безпеки Аніта Гіппер повідомила, що у відомстві "взяли до відома цю інформацію". Представник Єврокомісії Ерік Мамер теж дипломатично уникнув прямої відповіді. Не сказали в ЄС і чи підлягатимуть депортації українські чоловіки, які опиняться на території ЄС із простроченими документами.
Хто, хто — а Німеччина перша, хто став на бік українців. Там одразу заявили, що чоловіків з України не позбавлятимуть статусу біженців. Про це сказав офіційний представник МВС Німеччини Максиміліан Калль. Водночас ані він, ані речниця німецького Міністерства закордонних справ не захотіли коментувати саме рішення Києва припинити консульське обслуговування українських чоловіків призовного віку, які перебувають, зокрема, і в Німеччині.
"Це суверенне рішення України, яке я не можу коментувати від імені МЗС ФРН", — заявив представник цього відомства Крістіан Вагнер.
Однак, проблема ось у чому: під мобілізаційний закон підпадають усі без винятку чоловіки-громадяни України — і ті, хто виїхав після вторгнення Росії, і ті, хто живе за кордоном від самого народження. Тому тут і постає питання про нібито невибірковий підхід і несправедливість. Кореспонденти "Радіо Свобода" поспілкувалися з українцями, хто нині перебуває в Празі, Варшаві, Брюсселі та Мюнхені.
"Якщо вважають, що це стане причиною повернення українців в Україну, то не думаю. Моя думка, що скоріше будуть шукати певні лазівки в Європі, ніж повертатися в Україну. Це, звичайно, сумно, але якось воно так. Реальна картина".
"Мій паспорт готовий, він перебуває в Україні. Мені потрібно було тільки написати заяву для його пересилання. І все".
"Нехай спочатку позабирають тих, хто виїхав за кордон "по інвалідності" тощо. В Україну можуть повернутися ті, у кого там сім'я, на решту сподіватися не варто через відсутність "справедливості" щодо мобілізації".
Примітно, що деякі нардепи також не задоволені рішенням МЗС. Ба більше, навіть називають його "напівзаконним". Таку думку висловила депутатка Соломія Бобровська в коментарі "Радіо Свобода". Юристи також розкритикували дії української влади. Правозахисники пояснюють, що таке рішення МЗС не зовсім коректне, оскільки закон про мобілізацію ще не набув чинності, тож посилатися на його норми та призупиняти надання консульських послуг не є правильним і порушує права людини.
Юрист і правозахисник Олександр Павліченко в ефірі "Суспільного" в телемарафоні "Єдині новини" розповів, що не так з обмеженням роботи консульств для українців призовного віку, які перебувають за кордоном під час війни. Нагадаємо, що МЗС України пояснило, що запроваджені обмеження щодо прийому заяв на вчинення консульських дій є тимчасовими і пов'язані з нещодавно ухваленим законом про мобілізацію, який має набрати чинності лише 18 травня. Виняток — заяви про оформлення посвідчень особи на повернення в Україну.
В українських чоловіків за кордоном була остання надія отримати документи в закордонних центрах видачі паспортів, таких як ДП "Документ". Однак, і тут це зробити тепер неможливо, ця компанія входить до сфери управління Державної міграційної служби України. Ба більше, Кабмін заборонив пересилати з України за кордон паспорти для чоловіків призовного віку. Їх можна отримати тільки в Україні. Водночас чоловіки, які, згідно із законодавством, мають право виїжджати за кордон, і надалі зможуть отримати переслані паспорти.
