У червні минулого року контрнаступ українців намагався відрізати окупантів від сухопутного коридору між Кримом і РФ та звільнити Мелітополь.
Про те, як відбувався цей важкий і не дуже успішний для української армії наступ, розповіли бійці 65-ї бригади в інтерв'ю "Українській правді".
Український наступ планувався на запорізькій ділянці фронту протяжністю близько 100 км — від Каховського водосховища до села Велика Новосілка, що на самому кордоні з Донецькою областю. Саме під Великою Новосілкою наступ був найрезультативнішим — українським бійцям вдалося відтіснити окупантів на десять кілометрів. Найскладнішою була ситуація біля села Роботине, яке звільнили майже через три місяці після початку наступу.
Звільняли Роботине 47-та та 65-та окремі механізовані бригади. Після важких боїв, 23 серпня 2023 року, над селом нарешті підняли український прапор. 47-ма бригада мала виконувати основну роль у наступі. А 65-та, звичайна піхота без підтримки наступальної техніки, мала виконувати допоміжні завдання.
"Коли починався контрнаступ, мала йти штурмувати 47-та, а ми мали йти за нею і зачищати. Але так вийшло, що 47-ма зупинилася, і вперед почали пускати 65-ту. А в нас така рота… віком 45+. І, виходить, що "дідусі" з автоматами ходили на штурми. Але нічого, багато що вдавалося", — згадує військовослужбовець 65-ї бригади на ім'я Олександр.
65-ту бригаду відправили на Запорізький напрямок невдовзі після її формування — 1 серпня 2022 року. Десять місяців вони стояли в обороні неподалік Роботиного, а 8 червня рота Олександра пішла на перший штурм.
"Усе було просто. Нам прийшли і сказали: завтра йдемо займати позиції, штурмувати. Показали напрямок, сказали, наскільки глибоко копати, і ми пішли. Потім старший каже: "Копайте тут, а я піду дізнаюся, де треба", — розповів побратим Олександра на ім'я Григорій.
Через місяць після цього, 8 липня, Григорій був важко поранений, а згодом за участь у наступі отримав державну нагороду — орден Богдана Хмельницького третього ступеня. Про визволення Роботиного Григорій дізнався на лікарняному ліжку в Дніпрі. Загалом із цієї роти, яка на початку наступу налічувала 80 військових, за три місяці боєздатними лишилося лише шестеро бійців.
"Нам казали, що завдання стоїть дійти до Токмака або хоча б до Солодкої Балки. Але керівництво або мало погані розвіддані, або не розуміло, скільки там росіян. Росіяни чинили опір, у них усе було заміновано — міна на кожному метрі. Було там пшеничне поле неприбране, так от, коли воно згоріло, було видно, що міни лежать одна біля одної", — пригадав Григорій.
На думку військових, яким вдалося вижити в боях за Роботине, тактика і стратегія були обрані неправильно.
"Там треба було якось інакше робити, можливо, дистанційно розміновувати. Тому цей контрнаступ сильно і не просунувся", — ділиться своїми роздумами Олександр.
Наразі російські війська не полишають спроб наступу в районі Роботиного Мелітопольського напрямку. Також активність ворога спостерігається на Новопавлівському напрямку. Про це повідомляє речник Нацгвардії Руслан Музичук.
"Одна з точок, де його активність — це Оріхівський напрямок, у районі Роботиного. Ворог намагається тиснути зі східного, з південного напрямку в районі Роботиного", — каже він.
Крім того, за словами спікера, ворог активно поводиться і на Новопавлівському напрямку.
"Тут ворог також намагається знайти слабкі місця в нашій обороні, поліпшити своє тактичне становище і зайняти більш вигідні рубежі", — зазначає Музичук.
Говорячи загалом, речник підкреслив, що ситуація на півдні залишається напруженою, як і на багатьох інших ділянках.
"Ворог намагається також поліпшити своє тактичне положення і звужувати сіру зону на ділянках, де накопичував свої підрозділи, підтягував резерви", — додав він.
