Фото: Андрій Сибіга (Віталій Носач, РБК-Україна)
Збереження людського капіталу та повернення мільйонів громадян, які залишили країну внаслідок повномасштабної агресії, перетворюється на один із найважливіших елементів довгострокової стратегії виживання України. Масштабна міграційна криза не лише оголила внутрішні демографічні проблеми, а й створила прецедент, коли провідні європейські економіки отримали висококваліфіковану, працелюбну та адаптивну робочу силу. У таких реаліях офіційному Києву доведеться розгортати складну дипломатичну та фінансову кампанію, оскільки інтереси української держави починають прямо конкурувати з прагматичними економічними розрахунками західних партнерів.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на офіційну заяву міністра закордонних справ Андрія Сибіги під час його звіту у Верховній Раді, наразі за межами батьківщини вимушено перебувають близько 8 мільйонів українців. Керівник зовнішньополітичного відомства відкрито визнав, що нинішня міграційна ситуація досягла критичної межі та трансформувалася у пряму загрозу національній безпеці. Наразі Кабмін спільно з міжнародними інституціями розробляє комплексні стимули, покликані спонукати людей повертатися додому.
Конкуренція за мігрантів: чому Європі вигідно залишити українців
Головною перешкодою на шляху репатріації, за словами міністра, є не лише безпековий фактор усередині України, а й приховане небажання багатьох іноземних урядів втрачати ефективний економічний ресурс. Українські громадяни продемонстрували надзвичайно високу швидкість інтеграції у європейські ринки праці.
Очільник МЗС детально змалював ситуацію, яка склалася навколо вітчизняних фахівців за кордоном:
"Для нас це справді стає вже безпековим викликом. Ми прямо кажемо, що будуть вжиті необхідні заходи, розроблені необхідні кроки, аби стимулювати чи створити належні умови для повернення українців додому. Це головна стратегічна мета… Ми теж бачимо, що не всі країни зацікавлені в поверненні українців, враховуючи внесок наших громадян у розбудову економік, враховуючи рівень їхньої кваліфікації, адаптивність в цих країнах. Тому фактично нам ще потрібно буде боротися за своїх людей, аби вони повернулися"
Фінансові стимули та європейські прецеденти
Попри стриману позицію окремих столиць, Україна вже веде предметні кулуарні переговори як із керівництвом Європейського Союзу, так і на двосторонньому рівні з конкретними урядами щодо розробки програм матеріально-фінансової підтримки репатріантів.
Перші дієві алгоритми допомоги біженцям містять такі кроки:
- Досвід Швейцарії: Офіційний Берн став одним із перших, хто запустив цільову програму матеріального заохочення. Біженцям, які ухвалюють рішення про повернення, виділяють кошти на оплату квитків та покривають початкові витрати на оренду житла в Україні;
- Ініціативи Ірландії: Дублін також розглядає варіанти одноразових виплат для репатріантів, паралельно згортаючи протягом року дію чинних договорів про безкоштовне розміщення мігрантів;
- Міжнародний діалог: Київ намагається зафіксувати фінансову участь ЄС у фінансуванні процесу повернення:
"Тобто цей процес розпочато. Ми спілкуємося як з європейськими інституціями, так і з конкретними столицями, як, в тому числі, матеріально-фінансово, підтримати майбутнє або і теперішнє повернення українців додому"
Контекст та правові суперечності в ЄС
Дискусія щодо майбутнього українських біженців розгортається на тлі певного юридичного напруження всередині самого ЄС. Європейські чиновники дедалі частіше називають суперечливим факт того, що військовозобов'язані чоловіки з України після виїзду отримують статус тимчасового захисту автоматично на рівні з жінками та дітьми.
Оновлена статистика Державної міграційної служби України доводить, що у 2026 році динаміка повернення громадян додому дещо прискорилася, проте без створення довгострокових економічних та інфраструктурних умов утримати цю тенденцію буде вкрай складно.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
