Підозрюваний Євген. Суспільне Запоріжжя
Про відео з заводу та затримання
Він працював на заводі разом зі мною. Ми між собою знаємо завод, казали, скажімо: "А де? — Та там, пам'ятаєш? — А, ну так". Ось так спілкувалися. Не було такого: "Привіт, прилетіло туди й туди". Просто зідзвонювалися: як там, ну що там? Усі розмови були такими.
Напевно, я йому показав те, що не треба було показувати. Із заводу, де я працював — мій цех, просто виробничий процес. Там це все моментами. Одне відео з роботи точно було. І все. Фотографій жодних не надсилав.
А коли в СІЗО заїхав, на допиті тут і дізнався, що він співпрацював із військовими РФ. До цього жодних натяків взагалі не було.
Про визнання провини та патріотизм
Так, визнаю провину. Частково визнаю. На покарання заслуговую. Але не на довічне. Менше треба спілкуватися зі знайомими та родичами з того боку.
Я шкодую про це. Дехто думає: якщо колаборант, то в ньому немає нічого патріотичного. Та може бути навіть більше. Люблю свою країну, люблю Україну, мені подобається Запоріжжя. Ну, так вийшло. Ніхто не може від чогось зарікатися.
Про можливість обміну та майбутнє друга з Василівки
Я про обмін уже запитував. Адвокат одразу сказав: "Саме на обмін". А кому тут потрібні такі, як я? У в'язниці такі потрібні? Думаю, ні. На "цивілці" потрібні будуть? Теж, гадаю, ні.
А хто сказав, що я в Росію хочу? На Кубу, можливо, хочу. Наскільки я пам'ятаю, у нас кордон закритий.
Чи хотів би я, щоб друг із Василівки теж поніс відповідальність? Навіщо? Нехай живе. Усе одно це все колись повернеться. Якщо не особисто йому, то дітям — це повертається завжди. Злий, звісно на нього. Ну, так вийшло, то вже нічого іншого не вдієш.
Про ставлення до війни та росіян
Я за мир у всьому світі. Негативно, звісно, ставлюся до війни. Виправдовувати нічого не треба. Якби ставився позитивно, то, напевно, вже воював би давно. Негативно, звісно. Війну давно можна було вже припинити. Давно. Дуже давно.
Щодо Росії та росіян — такі ж мирні люди є, як і в нас. Ніхто не заслуговує на війну. Так само, напевно, потрапляють у халепу, як і в нас. І на фронт — так, багато хто “хоче”. І вмирати так само "хочуть", мабуть? Ну й під обстріли теж так само хочуть, як і ми. За якийсь чужий інтерес воювати?
Про що зараз думаю? Знав би прикуп — жив би в Сочі. Якби знав, звісно, що ситуація такою буде… Можливо, цього б не сталося.
Що інкримінують Євгену
Євгена обвинувачують за двома статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 2 ст. 111 (Державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану);
- ч. 2 ст. 28 ( Вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою).
Якщо провину чоловіка доведуть, йому загрожує позбавлення волі до 15 років або довічне ув'язнення з конфіскацією майна.
