Фото: Союзник Путіна допомагає будувати ракети (president.gov.ua)
Спроби російського військово-промислового комплексу продемонструвати повне імпортозаміщення та створення «унікальної» зброї нового покоління наштовхнулися на тверезий аналіз реальних уламків міжнародними експертами. Гучно розрекламовані балістичні комплекси, які Кремль намагається позиціонувати як невразливі системи майбутнього, насправді збираються з використанням застарілої елементної бази. При цьому ключовим промисловим майданчиком для обходу західних санкцій та випуску мікроелектроніки залишається сусідня Білорусь, яка досі зберігає приховані канали доступу до технологій.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на офіційні матеріали сайту Офісу президента України, у Києві відбулася закрита стратегічна зустріч із дипломатичними представниками європейських держав. Іноземним послам було наочно продемонстровано внутрішній інженерний вміст та плати новітньої російської балістичної ракети середньої дальності «Орєшнік», якою окупаційні війська завдали масованого удару по Україні в ніч на 24 травня 2026 року. Результати розбору бойових частин виявили пряму участь білоруських оборонних підприємств у фінальному складанні ракетних систем Кремля.
Огляд трофейних плат та географія іноземних компонентів
На міждержавному брифінгу вище керівництво України, включаючи заступника керівника ОПУ Павла Палісу, уповноваженого з питань санкційної політики Владислава Власюка, а також оперативників СБУ та прокурорів Офісу Генерального прокурора, розгорнуло масштабну виставку залишків засобів повітряного терору.
Аналітики продемонстрували контраст між різними типами озброєнь:
- Традиційні крилаті ракети та дрони: У фрагментах ракет «Циркон», «Калібр», Х-101 та ударних БПЛА «Герань-2», що застосовувалися під час останніх обстрілів, виявлено свіжі електронні компоненти, виготовлені у 2025–2026 роках. Свої деталі у ці вироби постачають фірми зі США, Швейцарії, Німеччини, Великої Британії, Китаю та Японії;
- Специфіка «Орєшніка»: Внутрішня архітектура мікросхем новітньої балістичної ракети продемонструвала зовсім іншу логіку. Плати цієї БРСД складаються виключно з російських та білоруських деталей двадцятирічної давності, випущених у часовий проміжок з 2004 по 2014 роки.
Мінський завод «Інтеграл» як паливна база російського ВПК
Слідчі органи чітко встановили, що левова частина мікрочипів, транзисторів та керуючих блоків для «Орєшніка» та ряду інших крилатих ракет була виготовлена на потужностях мінського заводу «Інтеграл».
Враховуючи відкриття цього факту, уповноважений президента Владислав Власюк закликав західних партнерів до негайних синхронних дій:
"Нам потрібно зосередитися та справді зупинити постачання деталей, що надходять до Росії. Це стане значним ударом по потужностях російського оборонного виробництва"
Він окремо акцентував на тому, що Мінськ досі функціонує як транзитний вузол для закупівлі глобальної електроніки, тому санкційний тиск на режим Лукашенка має бути суттєво посилений.
Маніпуляції Москви та захист цивільного населення
Заступник керівника ОПУ, полковник Павло Паліса звернувся до європейських дипломатів із вимогою максимально прискорити підготовку чергових пакетів економічних обмежень, аби знекровити заводи агресора.
Він підкреслив цинічність російської пропаганди:
"Вам відомо, що Росія заявляє, що вони готові запускати більше ракет для ураження об'єктів в Україні, особливо в Києві. Всі бачили результати"
Паліса наголосив, що мішенню ударів є не вигадані «центри прийняття рішень», а мирні квартали та житлова інфраструктура. Крім того, українська сторона резюмувала:
"Вони не здатні завдавати таких ударів самостійно, без допомоги чи промислової бази з інших країн"
Це робить міжнародну координацію у сфері експортного контролю головним фактором зупинки ракетного конвеєра РФ.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
