Фото: Роберт Фіцо (Getty Images)
Міжнародний резонанс навколо чергового нехтування Росією суверенними повітряними кордонами європейських держав виявив суттєві розбіжності в оцінках загроз серед лідерів Східної Європи. Поки більшість урядів країн НАТО та керівництво Альянсу одностайно засуджують агресивні дії Кремля та розширюють прикордонні контингенти ППО, окремі політичні фігури використовують інцидент для просування пацифістських наративів. Спроби збалансувати між засудженням воєнного злочину та закликами до компромісу з країною-агресоркою вкотре демонструють складність досягнення геополітичної єдності всередині ЄС.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на оперативний матеріал британського міжнародного видання The Guardian, прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо виступив із досить суперечливою заявою з приводу падіння російського дрона на житлову висотку в румунському Галаці. З одного боку, очільник словацького уряду приєднався до пулу світових лідерів і задекларував дипломатичну підтримку Бухаресту. З іншого — словацький лідер фактично застеріг союзників від жорсткої відповіді Москві, закликавши європейську дипломатію утриматися від різких кроків.
Заклики до компромісу на тлі повітряного інциденту
Словацький прем'єр-міністр висловив серйозне занепокоєння розвитком подій на східному фланзі НАТО, проте його бачення виходу з кризи суттєво відрізняється від офіційної жорсткої позиції Брюсселя та Вашингтона.
Роберт Фіцо спробував окреслити межі допустимої реакції Заходу:
- Декларативна підтримка: Очільник уряду Братислави офіційно висловив «повну солідарність» із румунським народом та керівництвом держави;
- Страх перед ескалацією: Водночас словацький прем'єр-міністр наполегливо закликав уникати будь-якого розгортання ширшого конфлікту, заявивши, що це загрожує неконтрольованими наслідками, «із якими ми можемо не впоратися»;
- Дипломатичний реверанс у бік Москви: Фіцо закликав колег по ЄС до максимальної «стриманості у підбурювальних заявах» та зажадав негайного відновлення прямих дипломатичних контактів та переговорного процесу між Євросоюзом та Російською Федерацією.
Хронологія дунайської кризи: чому Румунія не встигла збити дрон
Надзвичайна подія, яка спровокувала міжнародні дебати, відбулася в ніч на 29 травня 2026 року під час відбиття Силами оборони України чергового масованого нальоту на портову інфраструктуру Подунав'я. Один із російських баражуючих боєприпасів типу «Шахед» (маркований окупантами як «Герань-2») вийшов із зони українського неба, перетнув річковий кордон та врізався в дах багатоквартирного житлового будинку в румунському місті Галац. Внаслідок прямого влучання вщент вигоріла квартира на 10-му поверсі, двоє цивільних громадян отримали поранення.
У Міністерстві національної оборони Румунії детально проаналізували причини, чому національна система ППО, попри підняті в небо винищувачі F-16, не змогла перехопити ціль до моменту катастрофи.
Фактори, які завадили вчасному знищенню БПЛА:
- Критичний брак часу: Бригадний генерал ЗС Румунії Георге Максим офіційно пояснив, що з моменту фіксації об'єкта національними радарами до безпосереднього удару минуло всього чотири хвилини;
- Надмала висота: Дрон рухався на мінімальній висоті вздовж русла річки, ховаючись у складках рельєфу, що суттєво ускладнило роботу зенітних комплексів;
- Ешелонована загроза: Наліт мав масований характер, і військові паралельно відстежували рух іншого триметрового безпілотника, який згодом упав у румунському повіті Марамуреш.
У штаб-квартирі НАТО у Брюсселі жорстко засудили російську атаку, назвавши дії Кремля абсолютно безрозсудними та пообіцявши Бухаресту додатковий захист від безпілотних загроз.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
