Цивільні полонені. Ілюстративне фото. Колаж: РІА Південь
Цивільні з ТОТ України, включно з Мелітополем, роками залишаються в російському полоні, однак після повернення додому держава досі не має єдиної системи їхнього супроводу.
Людині одночасно можуть знадобитися лікування, психологічна допомога, відновлення документів, житло, гроші та оформлення статусу, але за проходженням усіх цих процедур ніхто централізовано не стежить.
Такого висновку дійшли у Фундації захисту громадянського суспільства Civis Fortis.
Після звільнення немає одного маршруту
Правозахисники зазначають: нині в Україні немає уніфікованого маршруту, яким має пройти цивільний після повернення з російського полону.
У людини одночасно виникає система потреб і проблем — від медичної до юридичної. Але єдиного фахівця, який би взяв людину під супровід і допоміг пройти всі ці етапи, наразі немає. Через це значну частину роботи виконують громадські організації.
“Вже сьогодні держава не встигає забезпечувати навіть базову допомогу людям, які повертаються з полону РФ, а за масового звільнення тисяч полонених система підтримки може не впоратися”, — зазначила голова Civis Fortis Людмила Янкіна.
Звільненим із полону пропонують призначати персонального менеджера
У дослідженні Civis Fortis пропонують запровадити принцип “єдиного вікна”. Після звільнення за людиною має бути закріплений кейс-менеджер — наприклад, соціальний працівник, який визначатиме потреби звільненого та координуватиме отримання необхідної допомоги.
Читайте також: «Били струмом, душили, вибили зуби»: подружжю з Мелітополя дали 20 і 18 років у РФ
Такий спеціаліст має допомогти людині зрозуміти, які документи необхідно відновити, куди звернутися за медичною допомогою, як отримати психологічну підтримку, оформити статус та соціальні гарантії. Такий супровід має тривати доти, доки людина не зможе самостійно повернутися до повноцінного життя.
Експерт Civis Fortis та кейс-менеджер БО БФ “Фонд сімʼї Андреєвих” Данііл Булгаков, який сам пережив російський полон, пояснює, що після тривалого ув'язнення людина може не розуміти, як працює сучасне українське суспільство.
“Після полону у людини стан загубленості, адже ти пропустив кілька років життя, пропустив важливі події в країні, навіть ту ж цифровізацію. Людина буквально може не знати, що таке “Дія” та як нею користуватись. Тому такі базові функції мають покладатися на кейс-менеджера”, — сказав він.
Найскладніше — довести, що ти був у полоні
Цивільні, які повернулися не в рамках офіційних процедур обміну, є однією з найбільш вразливих категорій полонених. У більшості цих людей немає документів із російської установи, які підтверджують її незаконне утримання.
У результаті після повернення їй доводиться самостійно збирати докази та доводити державі факт перебування в неволі. Журналісти РІА Південь вже повідомляли про цю проблему. Голова ГО “Шлях вільних” з Бердянська Азат Азатян, який пройшов російський полон, розповідав, що люди не можуть підтвердити свій статус, бо не мають свідків.
“У нас є такі випадки, що три роки чоловік намагався подати документи, бо не мав ніяких свідків. Тільки завдяки завдяку розголосу від нашої організація, що є така проблема по цивільнополоненому, знайшлись люди, які були свідками”.
Цивільний полонений із Мелітопольщини, заступник голови ГО “Шлях вільних” Євген два роки намагався оформити свій статус — у нього вийшло з третього разу. Однак, за його словами, тепер процедура стала ще складнішою.
“З третього разу вийшло оформити статус. Протягом двох років ми з дружиною боролися, збирали купу документів. На мою думку, раніше було трошки простіше це все оформити. Зараз дуже багато треба зібрати по документам, щоб визнали. Ми в цьому напрямку будемо працювати. Для того наша ГО створена”.
У Civis Fortis пропонують дозволити використовувати ширший перелік доказів та свідчень, а також запровадити презумпцію на користь заявника. Вони закликають дозволити людині після звільнення отримувати базову медичну, психологічну та соціальну допомогу ще до завершення процедури встановлення статусу цивільного полоненого.
Реабілітація має тривати роками
Автори дослідження також пропонують зробити реабілітацію поетапною та розрахованою на період до двох років.
Перший етап — медичне обстеження та невідкладна допомога одразу після звільнення. Далі має йти спеціалізоване лікування та реабілітація. Після виписки — довготривалий супровід із регулярними медичними оглядами та психологічною підтримкою.
Директорка Центру психічного здоров'я та реабілітації ветеранів “Лісова поляна” Ксенія Возніцина зазначає, що необхідні програми в Україні вже існують. Проблема полягає в тому, що звільнені цивільні не завжди доходять до повноцінного отримання цієї допомоги.
Саме тут, на думку експертів, знову виникає потреба у кейс-менеджері. Людина не повинна після пережитого полону самостійно шукати, де її можуть лікувати, куди звернутися по психологічну допомогу та які документи необхідно оформити.
“Цивільне населення не має зазнавати жодних утисків”
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Запорізькій області Михайло Волков наголошує: сам факт затримання цивільного мешканця на окупованій території вже є порушенням міжнародного гуманітарного права.
Водночас Міжнародний комітет Червоного Хреста, який відповідно до Женевських конвенцій має мандат працювати з військовополоненими та перевіряти умови їхнього утримання, з 2022 року не має повного доступу до місць утримання українців на території Росії.
Один із таких випадків — історія журналістки РІА Мелітополь (РІА Південь) Анастасії Глуховської, яка має статус інкомунікадо. Росія не визнає факт її затримання, однак свідчення звільнених полонених та підтвердження МКЧХ дають підстави говорити, що журналістка перебуває у російській неволі. За наявною інформацією, її утримують у СІЗО міста Кізел Пермського краю РФ.
За словами представника Омбудсмана, відомо про тисячі українців, яких РФ засудила або переслідує за сфабрикованими чи надуманими статтями. Також нині відомо щонайменше про 406 людей, які були закатовані в полоні.
Окремою проблемою залишається підтримка родин цивільних бранців. На відміну від військовополонених та зниклих безвісти, для сімей цивільних, які залишаються в російській неволі, немає окремої загальнодержавної системи допомоги. Волков планує порушувати це питання перед військовими адміністраціями та громадами, аби вони створювали місцеві програми підтримки таких родин.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
