Жителька окупованої Бердянської громади Наталя Єфимчук після вимушеного переїзду до Запоріжжя разом з чоловіком відновила понівечений війною родинний бізнес і паралельно перетворює власне захоплення – випікання натурального хліба за авторськими рецептурами – на прибуткову справу.
Сподівалися повернутися додому за декілька тижнів
Жителька села Азовське Бердянської територіальної громади Наталя Єфимчук разом з чоловіком та двома синами-старшокласниками виїхала з окупації до Запоріжжя у квітні 2022 року. Як і багато інших жителів захопленої РФ території області, сподівалася якнайшвидше повернутися.
«Думали, що приїхали сюди днів на десять. Щойно війна закінчиться – спокійно поїдемо додому. Але ці десять днів вже затягнулися на два роки», – зітхає Наталія.
Наталя Єфимчук
Із Запоріжжям її родину нічого не пов’язувало. До окупації Бердянського району за все життя в обласному центрі жінка бувала всього лише декілька разів – проїздом по роботі або навчанню. Тож Запоріжжя на початках було зовсім незнайомим. «Було», – уточнює жінка.
Житло на новому місті допомогла знайти сестра колеги. Після приватного будинку з власним городом та господарством оселитися в орендованій квартирі багатоповерхівки було незвично. Спочатку родина шукала інші варіанти, бажано, в окремому будинку, але потроху облаштувалася, роззнайомилась з сусідами і вирішила поки нічого не змінювати.
Робочий ноутбук вдалося сховати від окупантів у машині
Наталія, економістка за фахом, разом з чоловіком займається продажем насосного обладнання для свердловин. Попри те, що працювали лише вдвох, за роки роботи зібрали велику базу клієнтів і постачальників, поступово розширили асортимент. Початок вторгнення повністю паралізував їхній бізнес. Родина розуміла: очікуючи перемоги в окупації, не зможуть продовжувати працювати.
«Нам пощастило вивезти свій робочий ноутбук з базою клієнтів та постачальників. На диво, бо росіяни обшукували машину на блокпостах. Хвилювалися, щоб не забрали, тому дуже добре сховали його в авто, – згадує Наталя. У перші тижні після виїзду, каже, була у гнітючому стані, – Немов повітряна кулька, що бовтається по вітру. Нічого не було бажання робити».
Після переїзду до Запоріжжя справу вдалося продовжити. Це і допомогло відволіктися від поганих думок і поступово адаптуватися. Хоча і складнощів було чимало.
«Склад наших партнерів з обладнанням в окупованому Херсоні – розграбували. У Харкові люди виїхали. Довелося шукати нових постачальників. Потихеньку все починали спочатку. Важко, але працюємо», – говорить жінка.
Встати на ноги допомогло спілкування та підтримка однодумців
Наталя Єфимчук зауважує, що після виїзду з окупації кожному вимушеному переселенцю дуже непросто знову піднятися на ноги.
«Серед ВПО є ті, хто не може нічого зробити, у кого опустилися руки. Хочу сказати, що ми всі були такими. Але попри ситуацію в країні, потрібно взяти себе в руки і ставати до роботи. Поступово очі відкриваються і бачать ті шляхи, якими можна стабільно йти», – ділиться вона.
Підтримкою на цьому шляху стала діяльність безпечного простору для жінок громадської організації «УкрПростір», яку з травня 2022 року реалізували за підтримки ООН Жінки в Україні. У липні 2023 простори перетворили у центри розвитку. Про цю грантову програму «Перший Запорізький» вже детально розповідав у матеріалі за посиланням. Такі центри працюють у Запоріжжі і селі Лукашеве Широківської громади. Тут проводять психологічні консультації та різноманітні тренінги для підтримки жінок під час війни.
Один із заходів у центрі підтримки та розвитку жінок ГО «УкрПростір»
«Там я знайшла не просто спілкування, а й підтримку. Тебе вислухають, допоможуть обрати новий потрібний напрямок руху», – ділиться Наталя.
За подіями та анонсами проєкту «Центри підтримки та розвитку жінок Запорізької області» можна слідкувати в Facebook, Instagram і Telegram.
Перспективна бізнес-ідея – авторський бездріжджовий хліб
Саме завдяки простору, вона знайшла ідею для власного бізнесу. Ще під час навчання в інституті Наталя захопилася пекарською справою. Весь цей час, якщо щось і випікала, то виключно для родини – хліб, булочки, млинці і т.п. Продовжуючи попередні справи, Наталія за підтримки менторів проєкту ризикнула перетворити своє хобі у невеликий новий бізнес і податися на участь у грантовій програмі.
Перший тур подання заявок на участь у програмі підтримки розвитку власної справи Наталія пропустила. Каже, що побоялась. А коли оголосили другу хвилю, вже знала, з якою ідеєю буде звертатися за фінансуванням.
«Коли сіла готувати бізнес-план, вирішила, що буде цікаво випікати саме корисний хліб на заквасці – без додавання дріжджів, цукру і зайвої «хімії», – розповіла Наталя.
Її пропозицію підтримали і в рамках проєкту придбали необхідну для роботи техніку: тістомісильну машину з кухонним подрібнювачем
«Тісто для хліба, який я готую, не можна так просто вимісити руками. Ця машина дуже спростила мені процеси приготування. Працюю з нею кожного дня. А подрібнювач допомагає перемолоти інгредієнти для випічки у потрібну структуру», – каже Наталя.
Перед початком роботи учасниці проєкту пройшли навчання щодо підготовки до запуску та ведення бізнесу.
Авторський хліб Наталі Єфимчук – мультизлаковий та лавандовий з вершковим сиром
«Під час безлічі тренінгів та лекцій нам роз’ясняли всі етапи успішного працевлаштування та ведення бізнесу. Як писати заявки на гранти. Як готувати резюме. Як відкрити ФОП, обрати КВЕДи і сплачувати податки. Як просувати свій товар в інтернеті і на різноманітних торговельних онлайн-майданчиках, – розповідає Наталя. Вона не приховує: хоч і має досвід у бізнесі, не подавалася на першу хвилю програми саме через страх починати нову справу. – Коли побачила, як працюють дівчата-учасниці, які вони щасливі, подумала, може, і в мене вийде. На щастя, так і вийшло. Моє маленьке хобі перетворилось у справу до душі, яка приносить мені, перш за все, задоволення, а також ще і деякі гроші».
Вдалий старт: є постійні замовники, а кількість нових поступово збільшується
Основа її асортименту – це натуральний «живий» хліб на заквасці без використання дріжджів за авторськими рецептами з додаванням різноманітних цікавих інгредієнтів.
«З нещодавнього, наприклад, приготувала на пробу хліб з лавандою та сиром. Неймовірно ароматний і красивий. Дала спробувати сусідці. Та каже, мовляв, щось таке незвичайне, але спечи мені ще, хочу пригостити декого», – ділиться Наталя і розповідає про найпопулярніші позиції її замовлень.
Особливість хлібу Наталі Єфимчук – це відсутність дріжджів та будь-якої «хімії»
Найчастіше замовляють хліб на житній основі «Три зернятка» – з зернами соняшника, льону та гарбуза. Другий за популярністю – чорний житній хліб на кшталт «Бородинського» – з додаванням родзинок, тмину і обсмаженого кунжуту. Також користуються попитом пампушки з часником і білий хліб з додаванням вершкового масла.
«У тісто можна додавати різні інгредієнти: червоний солодкий перець, розмарин, сири, сухофрукти, в’ялені томати, злаки, часник, оливки, цибулю, а також, навіть, смажене сало та бекон», – розповідає Наталя і каже, що постійно експериментує. Щоб розширити смакову палітру свого хліба, зараз проходить додаткове навчання на тему виведення хмелевої закваски.
Неймовірно пухкий та рум’яний хліб з в’яленими томатами, сиром та хрумкою смаженою цибулею
Активна діяльність у хлібопекарській справі триває лише менше двох місяців, але Наталя вже бачить перспективу та потенціал своєї ідеї. Тим паче, за цей короткий час роботи у неї вже з’явилися постійні клієнти і коло замовників поступово розширюється.
«На тиждень я вже стабільно маю три-чотири замовлення», – каже Наталя.
Паралельно підприємниця продовжує працювати над родинним бізнесом, виховує двох синів і веде активний спосіб життя. Щотижня відвідує додаткові тренінги у центрі підтримки і у вільний час спілкується з іншими жінками-переселенками, з якими там познайомилася.
За роботою Наталі Єфимчук можна слідкувати на сторінці у Facebook.
Текст – Андрій Вавілов, фото –з особистого архіву Наталі Єфимчук
Після скорочення – опанувала нову професію та відкрила бізнес: як Євгенія Лось з Малої Токмачки будує нове життя після переїзду до Запоріжжя
