Повернувшись до Запоріжжя після трьох років життя за кордоном, кравчиня Ольга Петрюк створила власне виробництво післяопікової білизни. Кожен виріб розробляється індивідуально, тестується на добровольцях і допомагає пацієнтам відновлювати рухливість та комфорт.
Завдяки постійній роботі над вдосконаленням одягу, жінка прагне поширити його користь серед тих, хто цього потребує.
Детальніше про відкриття майстерні післяопікового одягу та шлях її засновниці – у матеріалі «Першого Запорізького».
Повернулася з-за кордону, щоб бути кориснішою вдома
Ольга Петрюк за освітою – кравчиня-закрійниця. Раніше мала майстерні з ремонту та пошиття одягу, де разом із командою також створювала карнавальні костюми, вбрання для аніматорів і аксесуари на замовлення.
З початком повномасштабного вторгнення жінка разом із маленькою дитиною виїхала за кордон і протягом трьох років жила у Словаччині та Грузії, де продовжувала працювати за фахом.
Ольга продовжувала працювати кравчинею за кордоном.
У 2025 році вона повернулася до Запоріжжя: «Їхала додому з думкою, що тут можу бути корисніша, ніж там».
Прагнення допомагати під час війни стало поштовхом до створення унікального бізнесу – виробництва компресійної післяопікової білизни. Ідея з’явилася завдяки знайомому комбустіологу (опіковому хіругу), який розповів про гостру потребу в такій продукції та обмежене виготовлення в Україні.
Цей одяг є одним із найефективніших способів боротьби з рубцями. Будь-які опіки, особливо глибокі – від полум’я чи хімічних речовин майже завжди залишають ураження, які самостійно не зникають. З часом вони можуть спричиняти не тільки косметичні проблеми, а й ускладнення для рухів: наприклад, суглоби можуть погано згинатися, а також з’являються свербіж і дискомфорт, що знижує якість життя.
«Мазі та креми дають певний ефект, але повністю шкіру не відновлюють. Хірургічні методи теж залишають сліди. Натомість компресійний одяг працює інакше: він уповільнює розвиток рубця, а вже сформований – допомагає зменшити. Завдяки постійному тиску стискаються капіляри, тканина отримує менше кровопостачання і це сприяє її поступовому згладженню та атрофії», – пояснює Андрій Сех, завідувач відділення термічної травми та реконструктивної хірургії Міської лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги.
Андрій Сех – завідувач відділення термічної травми та реконструктивної хірургії Міської лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги.
Майже півроку Ольга разом з лікарями займалася розробкою.
«Тестували одяг на собі та на добровольцях – здебільшого військових і людей, постраждалих від вибухів. Вони постійно були на зв’язку, ділилися своїми відчуттями: що працює добре, а що потребує вдосконалення. Фіксували всі коментарі і крок за кроком удосконалювали вироби – це була лабораторна робота», – ділиться кравчиня.
Розвинути виробництво допоміг державний грант
Про державну грантову програму «Власна справа» Ольга дізналася в інтернеті та вирішила спробувати.
Розробка бізнес-плану виявилася для Ольги Петрюк непростою: якщо професійна й мотиваційна складові не викликали труднощів, то фінансові розрахунки потребували більше зусиль. Першу заявку подала наприкінці вересня, а фінансування надійшло вже цього року.
Підприємниці вдалося отримати 500 тисяч гривень, які спрямувала на закупівлю обладнання та матеріалів. Частину коштів також планує використати на створення інформаційної друкованої продукції.
«Ми зараз працюємо над плакатами та буклетами, щоб люди дізналися, що така білизна існує, як вона працює і яку користь приносить. Плануємо розіслати це по опікових та реабілітаційних центрах, щоб пацієнти та фахівці могли отримати повну інформацію і зрозуміти, як правильно користуватися одягом для післяопікової терапії», – зазначає Ольга.
Власниця виробництва вважає програму «Власна справа» дуже корисною: «Коли знайомі питають, як я реалізувала свої ідеї або просять поради, із задоволенням знаходжу час для зустрічей чи розмов по телефону. Це чудова можливість спробувати втілити свої бажання, свою мрію і побудувати щось власне – нею обов’язково потрібно користуватися».
Як організували виробництво післяопікового одягу
Після отримання гранту першим кроком була закупівля потрібного обладнання. Завдяки домовленостям із кравчинями та співробітницями виробництво розпочалося відразу після надходження техніки.
«Я зустріла дівчину, яка теж планувала подаватися на грант і ми об’єднали наші професійні зусилля. Окрім виготовлення компресійної білизни, створили майстерню, де допомагаємо маленьким брендам народжуватися і розвиватися, розмістившись у її приміщенні», – розповідає підприємниця.
Кожен виріб шиється індивідуально, адже після опіків частини тіла можуть суттєво відрізнятися за об’ємами. Для виготовлення використовують спеціальні матеріали, які підтримують необхідний ступінь компресії, швидко відновлюють форму і водночас делікатно впливають на шкіру.
Швейне обладнання стандартне, проте підібране так, щоб забезпечувати якісні шви. Процес пошиття починається зі зняття мірок, побудови креслень із урахуванням усіх нюансів. Потім виріб передається у виробництво. Час виготовлення залежить від складності: простий рукав можна зробити за день, перчатки, колготи чи штани – від кількох днів до тижня, залежно від завантаженості кравців та кількості замовлень.
Одяг виготовляється для будь-якої частини тіла: рук, ніг, тулуба, спини. Також триває розробка моделей для обличчя.
Основна функція одягу полягає у зменшенні свербіння під час загоєння швів, запобіганні формування грубих рубців та підтримці правильної компресії для відновлення шкіри. Тканина щільно прилягає до тіла, тому звикання до нього відбувається поступово: спочатку носіння протягом кількох годин із поступовим збільшенням до цілодобового режиму. Рекомендовано оновлювати вироби кожні два-три місяці через зміни стану шкіри.
Починати використання такого одягу, за рекомендаціями лікаря, варто після повного загоєння ран. Найкращий ефект досягається, якщо розпочати носіння в перші місяці після травми, оптимально – протягом пів року. Перед виготовленням виробу важливо врахувати стан пацієнта після виписки: через зміну набряків і загального стану організму заміри потрібно проводити через 10-14 днів перебування вдома.
26 людей вже протестувало такий одяг і результати виявилися помітними.
«Першою, хто погодився взяти участь у експерименті, була дівчинка-підліток у травні 2025 року. Для неї виготовили колготи після важких опіків, які вона отримала під час прильоту в Запоріжжі, коли постраждала її родина. Результати вражають: одна кінцівка майже повністю відновила рухливість, а м’язові та шкірні тканини поступово відновлюються. Звісно, це працює в комплексі разом із заняттями з реабілітологами, але родина бачить ефект і строго дотримується умов носіння одягу. Спостерігаючи за результатами вже майже рік, ми надихаємося продовжувати роботу», – ділиться Ольга.
До та після декількох місяців носіння компресійного одягу.
Замовлення можна оформити через лікарів у Запоріжжі та Хмельницькому, де спеціалісти знімають мірки, оцінюють стан пацієнта і передають дані для виготовлення одягу. У майбутньому планується розширення співпраці з іншими опіковими центрами та лікарями в різних регіонах.
«Потрібно діяти – ми живемо сьогодні й зараз»
У планах – розширити діяльність майстерні на інші регіони та допомогти більшій кількості людей отримати користь від післяопікової білизни. У майбутньому команда планує розробляти спеціальний спортивний одяг для покращення кровообігу та купальники з SPF-захистом для захисту шкіри.
Ольга планує і надалі розвивати власну справу.
«Наша філософія полягає в тому, що одяг має покращувати здоров’я нації – зараз ми всі особливо цього потребуємо», – зазначає підприємниця.
Ольга Петрюк радить іншим пробувати: «Навіть якщо щось не виходить, варто приділити більше часу деталям, краще спланувати, але не боятися помилок. Ідеального моменту не буде – ми живемо сьогодні і зараз, потрібно діяти».
Текст – Анастасія Заводюк, фото з архіву Ольги Петрюк
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації не відображає офіційну позицію ІМІ та Королівства Нідерланди.
