У містах біля лінії зіткнення постійна небезпека ракетних ударів змушує владу шукати рішення, як захистити людей під час загрози атаки. Що роблять у Запоріжжі та Харкові і як цей досвід може допомогти захистити населення іншим прифронтовим регіонам?
З початку повномасштабного вторгнення в Україні оголосили понад 35 тисяч сигналів повітряної тривоги. Найбільше – у прифронтових регіонах: у Донецькій, Запорізькій та Харківській областях.
Проте рівень загрози не зменшується і зараз – у серпні у Запоріжжі російська війська вдарили неподалік одного з центральних парків ракетами «Іскандер-К», а днем раніше – ракетою Х-35 по дитячому майданчику у багатолюдному Шевченківському районі. В обох випадках внаслідок атаки були загиблі та постраждалі.
Запоріжжя: «будинки хоббітів» на захисті безпеки жителів міста
Якщо у будинках та державних закладах зазвичай є підвальні приміщення, то найбільш незахищеними залишаються публічні простори у містах. Рішенням цієї проблеми у Запоріжжі стало встановлення модульних укриттів.
Протягом року за міський кошт придбали 17 швидкоспоруджувальних захисних споруд. Кожне укриття вироблено з важкого залізобетону та вміщує до 15 людей. Ще близько 20 – планується обладнати до кінця року. Крім парків захисні споруди встановили на території комунальних підприємств, де немає власних найпростіших укриттів.
Для цього з бюджету Запоріжжя витратили майже 7,5 мільйонів: середня вартість одиниці – близько 415 тисяч гривень. Укриття виготовляє компанія «Хоббіт Хаус».
Модульне укриття компанії «Хоббіт Хаус» у центральному парку Трудової Слави у Запоріжжі
До повномасштабного вторгнення компанія планувала будувати невеличкі містечка для туристів, де вони могли б пожити під землею у будинках хоббітів. Тому на початок війни вже були розроблені конструкції споруд, які стали першим захистом від уламків для цивільних та військових.
«Коли стало зрозуміло, що війна за два-три тижні не скінчиться, ми звернулися до розробників, підготували проєкти, щоб наші укриття відповідали усім нормам безпеки і мали необхідні сертифікати. Цивільне укриття має витримувати дію повітряної ударної хвилі тиском 100 кілопаскалей. Для розуміння: така сила пересуває танк з місця, а для людини є несумісною з життям, – розповів комерційний директор компанії «Хоббіт Хаус» Костянтин Рева. – На сьогодні ми виготовляємо наземні конструкції, які витримують ударну хвилю у 200 кілопаскалей – тобто вдвічі перевищують державний стандарт. Уявіть собі, під час випробування укриття витримало удар танку Т-72. Наші найміцніші укриття обладнані контрфорсами (вертикальне ребро стіни, – прим.), які утримують споруду під час удару. Витримати великі навантаження також допомагає купольна конструкція, яка витримує прямий удар зверху. Наші конструкції проходили необхідні випробування на полігоні. Укриття витримує повітряну ударну хвилю та захищає від уламків».
Отримавши сертифікати, компанія почала виготовляти укриття для потреб військових, прикордонників та ДСНС і цивільних. У Херсоні та Миколаєві, розповідають у компанії, укриття вже неодноразово успішно витримували на собі удари ворога.
Харків: модульні зупинки громадського транспорту, які витримують ворожий обстріл
Від Харкова до кордону з РФ – близько 30 кілометрів: ракети зенітно-ракетних комплексів С-300 та іншого озброєння долітає до міста за лічені хвилини.
У порівнянні з Запоріжжям це місто має унікальну перевагу – розгалужену мережу метрополітену, підземні приміщення якого з початку вторгнення неодноразово ставали прихистком для містян. Втім і цього недостатньо, щоб закрити всі потреби. Тож у серпні минулого року у Північній Салтівці – мікрорайоні Харкова, який найбільше постраждав від ворожих обстрілів – на зупинці громадського транспорту з’явилося перше залізобетонне укриття. Конструкція оснащена місцями для сидіння, Wi-Fi, екраном, на якому можна побачити, що відбувається ззовні, також є можливість зв’язатися з диспетчером.
Зупинки-укриття, розраховані на від 16 до 50 людей, є модульними і в разі обстрілів зможуть захистити від уламків та ударної хвилі. У 2022 році Харківська міська рада придбала і розмістила півтора десятка таких укриттів на найбільш завантажених маршрутах тролейбусів, автобусів та трамваїв.
Виробництвом бетонних укриттів займається харківське підприємство «Сітірейл Технолоджі». Вартість модульного сховища – може бути від 780 тисяч гривень в залежності від кількості людей, на яку воно розраховане. До вторгнення підприємство спеціалізувалася на проєктуванні та укладанні трамвайних шляхів за «безшумною» технологією. Проте з початком війни така діяльність виявилася неактуальною, але експертиза спеціалістів компанії дозволили їм перекваліфікуватися й створити укриття.
«Наша конструкторська група спільно з архітекторами та спеціалістами одного з харківських заводів залізобетонних конструкцій створила укриття «Захист», – розповів керівник проєкту «Захист» Вадим Стрельченко. – Влітку 2022 року ми обстріляли перше укриття на полігоні і вже наприкінці серпня почали їх встановлювати. Сьогодні наші укриття, окрім Харкова, можна побачити в Полтаві, Кременчуку, Сумах, Дніпрі, Тернополі, Борщові (Тернопільська область). Першим замовником стала Харківська міськрада. Зараз найбільше запитів – від комерційних або виробничих структур. Також серед наших клієнтів – підприємства нафто- та газопереробних галузей, великі торгові та виробничі підприємства».
Це укриття виробництва компанії «Сітірел Технолоджі» встановили у Харкові на зупинці громадського транспорту на проспекті Гагаріна за кошти фонду US Ukrainian Activists з міста Атланта
Конструкція укриття розрахована на 20 осіб, важить 100 тонн і зроблена у вигляді залізобетонних арок. Компанія-виробник називає свої споруди найбільш надійним укриттям наземного встановлення.
Публічно-приватне партнерство у Запоріжжі: модульні укриття по всьому місту за кошти бізнесу
У Запорізькій міськраді хочуть впровадити концепцію публічно-приватного партнерства у встановленні вуличних бомбосховищ. На вулицях міста планують встановити модульні споруди, які б складалися з двох частин. В одній – працюватиме підприємець, інша – слугуватиме укриттям. Модуль, який використовуватиметься для захисту населення, має бути розрахований не менш ніж на 20 людей. Ці споруди будуть встановлюватися і обслуговуватися коштом підприємців.
На бульварі Шевченка – прямо навпроти Запорізької міської ради – для ознайомлення з технічними параметрами та зовнішнім виглядом вже встановили демонстраційний зразок модульного укриття. Зліва – укриття, справа – вулична кав’ярня.
«Місто підрахувало, що для Запоріжжя потрібно близько 300 модульних укриттів. Ми встановили і тестуємо перше. Наразі вже багато пропозицій, як від ФОПів, так і великих підприємств, наприклад, «Хлібодару» (входить до складу національної групи компаній «HD-group», – прим.), – розповів в.о. міського голови Запоріжжя Анатолій Куртєв. – Наші вимоги для бізнесу – це відповідність укриттів стандартам безпеки і затвердженому архітектурному стилю, а також наявність камери відеоспостереження і електронних дверей, які будуть відчинятися на початку повітряної тривоги і зачинятися після».
Такий формат співпраці допоможе бізнесу отримати нові площі для торгівлі, а місту – велику кількість укриттів без бюджетних витрат.
Досвід прифронтового міста: замість приватизованих підвалів у будинку – модульне укриття на дворі
У Запоріжжі тримає відбудова частково зруйнованих під час ракетних атак багатоквартирних будинків. Облаштування безпечного укриття у підвалі – обов’язковий етап кожної реконструкці. Втім, не у кожному будинку це можливо зробити.
Як приклад, багатоповерхівка на проспекті Соборному, в якій внаслідок ракетного удару було зруйновано два під’їзди. Як і в багатьох будівлях у центрі Запоріжжя, задовго до повномасштабного вторгнення підвали, які могли б слугувати найпростішим укриттям, віддали у приватні руки для ведення бізнесу. Саме тому під час відновлення ухвалили рішення під дитячим майданчиком у дворі побудувати нове окреме укриття.
Нове бомбосховище у житловому кварталі в центрі міста складається з дев’яти об’єднаних між собою модулів площею 150 квадратних метрів і зможе вмістити близько 100 жителів навколишніх будинків
«Ми придбали дев’ять модулів сертифікованих укриттів компанії «Хоббіт Хаус», встановили їх, об’єднали і провели туди необхідні комунікації. Зверху сховище будуть додатково захищати дві бетонні плити товщиною 200 міліметрів. Найближчим часом укриття буде повністю змонтовано. Після того розпочнуться роботи з внутрішнього оздоблення», – розповів Євген Ковальов, консультант зі зв’язків із громадськістю підрядника – компанії «Українські інвестиційні технології».
***
В Запоріжжі для убезпечення містян на вулицях необхідно щонайменше 300 модульних укриттів. Ще кількадесят – необхідні для популярних зон відпочинку та комунальних підприємств, де таких сховищ немає.
Для порівняння, у Харкові проживає щонайменше вдвічі більше людей. І попри наявність у місті метрополітену, який виконує функції укриття, місто все одно потребує додаткового захисту у вигляді модульних укриттів для тих же користувачів наземного транспорту.
Якщо на початку вторгнення ще були сумніви у якості конструкцій модульних сховищ і передчуття швидкого завершення війни, то сьогодні оновлені державні будівельні норми та стандарти дають конкретні настанови щодо технічних характеристик, а безперервність бойових дій та ракетних ударів змушують більш реалістично планувати майбутнє.
Великий обсяг потреби і відсутність у міських бюджетах достатніх коштів змушує шукати креативні відповіді на актуальний запит. За прикладом Запоріжжя таким може стати державно-приватне партнерство, яке дозволить підтримати бізнес і водночас вирішити нагальні проблеми.
Текст – Андрій Вавілов, Яна Петрова. Фото – авторів, Запорізької та Харківської міських рад, компаній «Сітірел Технолоджі» та «Хоббіт Хаус»
Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України та був вперше опублікований на сайті «Хмарочос». Спецпроєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Культура в бомбосховищі: як у прифронтових Запоріжжі та Харкові в часи війни укриття перетворили на концертні майданчики
