У Москві 6 лютого здійснили замах на першого заступника начальника ГРУ РФ, генерал-лейтенанта Володимира Алексєєва. Його пов’язують із транспортуванням «Новачка» до британського Солсбері, створенням ПВК «Вагнер» і численними операціями проти України. Передає ТСН.
Про це повідомляє «Радіо Свобода», яке поспілкувалося з жителями його рідного села Голодьки на Вінниччині.
Попри російське прізвище, Алексєєв народився та виріс саме тут і жив у селі до закінчення школи. Його батьки залишалися в Голодьках до кінця життя. На їхні похорони офіцер російської розвідки приїздив уже під час війни на Донбасі — у період проведення АТО.
Спогади односельців
Місцева жителька Лідія, яка навчалася з ним в одному класі, каже, що за роки навчання не могла уявити, що її однокласник стане одним із керівників війни проти України.
«Короче, радуемся, что его настигла эта казнь, очень радуемся», — відверто говорить жінка.
За її словами, у школі Алексєєва вважали тихим і старанним учнем.
«Знаете, когда-то были „тимуровцы“, вот такой хороший-хороший, такой тихий, и такой никуда он не встрявал, ни драки, хорошо учился, умный», — згадує вона.
Після школи він поїхав навчатися до міста, згодом служив в армії, а пізніше вступив до військового навчального закладу. Що саме змінило його подальшу долю, односельці не розуміють.
«Мы знали о нем, что он „герой России“. Но вот опять (после покушения — Ред.) напомнили. И столько агрессии — не знаю, задушила бы его сама, видимо», — додає Лідія.
У старому батьківському будинку нині живуть далекі родичі генерала. Вони відмовилися спілкуватися з журналістами.
Село під обстрілами та спогади про візит
Через російські атаки на енергетичну інфраструктуру в Голодьках нині часто немає електрики — інколи по 19–20 годин на добу. Місцеві регулярно чують проліт дронів і ракет, а кілька разів вибухи лунали й неподалік села.
За словами жителів, діти російського генерала мешкають у Європі, ймовірно в Німеччині.
Відомо також, що у вересні 2014 року Алексєєв приїздив до Голодьок на похорон матері — тоді АТО вже тривала, а на сході України точилися бої, зокрема під Іловайськом.
У селі є загиблі та зниклі безвісти військові. Один із тих, хто повернувся з фронту, — ветеран Олександр Загородній. Він мобілізувався на другий день після початку повномасштабного вторгнення, був поранений під Бахмутом і втратив зір на одне око.
Він згадує, що допомагав батькам генерала по господарству і був здивований, що той зміг безперешкодно приїхати на похорон.
«Мать (Алексеева — Ред.) умерла, АТО уже было. И он сюда приехал. Я не знаю, как СБУ его пустила сюда, что он приехал на похороны, и если они знали, что он уже тогда был, и они его пустили, пропустили и так же выпустили, то я не знаю, как эта наша разведка работает, что он сюда свободно попал. А тем более свободно уехал назад», — говорить ветеран.
Батьки Алексєєва поховані на місцевому кладовищі. Попри неукраїнські прізвища, більшу частину життя вони прожили саме тут: батько працював у колгоспі, мати — в амбулаторії. Генерал був їхнім єдиним сином. Після його переїзду до Росії ще у 1980-х батьки залишилися в Україні, а син навідувався рідко.
«Я ему хоть пожелать всего худшего, если он против своих людей направляет удары», — каже Олександр.
«Всего худшего желаю. Хочу, что он ощутил все. За наши слезы, за наших детей», — додає його однокласниця.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
