Чи мають українці свій аналог Гелловіну (фото: Getty Images)
Хоча Гелловін вважається західним святом, українська осіння обрядовість має з ним спільні мотиви: вшанування померлих і запалювання свічок. Фольклористка та антропологиня Дар'я Анцибор розповіла, що українці мали власні традиції поминання предків, а також вирізьблювали гарбузи, але з іншою метою.
Про це вона розповіла в інтерв'ю РБК-Україна.
Традиції вшанування померлих в Україні
В Україні існували дві основні традиції осіннього вшанування предків, пов'язані з різними конфесіями:
1. День усіх святих (1 листопада)
- Поширення: Ця традиція була відома на українських землях давно, особливо у західних регіонах, де значна частина населення сповідувала римо-католицьке віросповідання.
- Обряд: "На передодні Дня усіх святих було заведено ходити на цвинтар, запалювати свічку," — пояснює Анцибор. На Заході України 1 листопада і нині вважається особливим днем поминання.
2. "Осінні діди" та Дмитрова субота
- Православна традиція: В українській православній традиції померлих вшановують у Дмитрову суботу (цьогоріч припадає на 25 жовтня).
- Обряд: У деяких регіонах України, зокрема на Поліссі (де цей час називається "осінніми дідами"), досі поширена практика поминальних вечерь удома, коли "запрошують" душі померлих предків.
- Відмінність: Ці вечори зберігають глибинну традицію родинного поминання і не мають яскравого святкового акценту, як у Гелловіні.
Український гарбуз: забава, а не "ліхтар" для душ
Хоча вирізання гарбузів є ключовим елементом Гелловіну, в Україні ця дія також існувала, але з іншим призначенням:
- Призначення: "Вирізання гарбузів у нас було, але в контексті збитків — наприклад, на Михайлове чудо або на Андрія. Це були дитячі осінні забави, щоб повеселитись і налякати, а не ритуальні дії," — пояснює фольклористка.
- Київська традиція ("Маковійчики"): На Київщині (Фастівський та Білоцерківський райони) вирізання гарбузів приурочують до Маковія. Там створювали уквітчане опудало з гарбузовою "головою" — "маковійчика". Імовірно, первісно це символізувало прикрашений до свята хрест.
Антропологиня підкреслює, що згадки про гарбузи також є у святкуванні Семена 1 вересня (колись Новий рік), де вони використовувалися як декор на ринках, але "маємо справу з декором, а не з "ліхтарним" прикликанням померлих".
