Руйнування греблі Каховської ГЕС стало справжньою екологічною катастрофою. Для Мелітопольщини наслідки не настільки очевидні, проте також вельми важкі.
На Херсонщині та Запоріжжі вже масово гинуть тварини та риби, сильно постраждали сільськогосподарські землі, а екосистема регіону по суті почала руйнуватися.
У Магістральному каналі, який протікає, зокрема, й Мелітопольщиною, рівень води стрімко падає. Велика частина дрібних зрошувальних каналів сьогодні абсолютно порожні.
У результаті постраждалі території незворотно зміняться. Бі-бі-сі розповідає про основні екологічні наслідки руйнування греблі.
Наразі в Херсонській області України затоплено понад 3,6 тис. будинків у 32 населених пунктах. Рівень води знижується, але дуже повільно. У затоплених містах залишаються люди і тварини.
Території, які розташовані вище греблі, навпаки, чекає обміління водойм. У деяких містах уже почалися проблеми з водою.
І це лише найочевидніші екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС. Багато з них проявлятимуться найближчими роками, кажуть учені.
Пустеля замість ріллі
Руйнування греблі Каховської ГЕС призведе до обміління водосховища. А це, своєю чергою, — до зупинки водопостачання більш ніж 30 систем зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей, повідомляло Міністерство аграрної політики та продовольства України.
За даними відомства, в останньому довоєнному році — 2021-му — ці системи забезпечували зрошення 584 тис. гектарів сільгоспугідь. Це величезні площі — з них 2021 року зібрали 4 млн тонн зернових та олійних культур на загальну суму близько 1,5 млрд доларів.
Але оцінки наслідків усе ж таки різняться. Наприклад, Брайн Конс, географ зі Шведського університету сільськогосподарських наук, у розмові з Бі-бі-сі наводить оцінку, що мережа каналів, які ведуть від водосховища, зрошує меншу площу — приблизно 200 тис. га земель на Херсонщині та ще трохи в Запоріжжі. "І я б сказав, що левова частка з цього обсягу потенційно буде під негативним впливом", — каже Конс.
"Усі посівні площі під основними культурами в Херсонській і Запорізькій області — це 600-700 тисяч гектарів. Серед цих культур — пшениця, кукурудза, трохи ячменю", — каже голова російського аналітичного центру "СовЭкон" Андрій Сизов.
Аграрне міністерство України заявило, що знищення Каховської ГЕС призведе до того, що "поля на півдні України вже наступного року можуть перетворитися на пустелю".
Брайн Конс вважає цю оцінку справедливою і проводить паралелі з Північним Кримом. Закриття Північно-Кримського каналу (це сталося 2014 року після анексії півострова Росією) справило величезний вплив на сільське господарство: змінився ландшафт і типи культур, які можна вирощувати.
Без зрошення складно вирощувати, наприклад, рис і овочі — вони споживають багато води. "Деякі зернові та соняшник можуть вирощуватися в системі незрошуваного землеробства. Однак і вони, безумовно, виграють від регулярного зрошення, і врожайність у зрошуваних системах набагато надійніша, ніж у незрошуваних", — каже він.
Унаслідок руйнування греблі ГЕС частина сільськогосподарських площ висохне, а інші, навпаки, будуть затоплені. За даними Міністерства агрополітики України, на правому березі Дніпра (контролюється Україною) вже було затоплено орієнтовно 10 тисяч га сільськогосподарських земель. На низькому лівому березі, де розташовані окуповані Росією території, обсяг затоплення в кілька разів більший. Частина з них може так і залишитися під водою.
Оцінити втрати цього року складно. Дані щодо засіяних площ і врожаю в цьому регіоні належать до довоєнного періоду. Достовірних даних про те, які площі були засіяні під урожай цього сезону по обох берегах Дніпра, немає.
Висновки експертів
Експерти "Української природоохоронної групи" ділять численні наслідки для природи на кілька категорій: наслідки осушення дна Каховського водосховища, наслідки затоплення територій нижче дамби та наслідки для Чорного моря.
Вони пишуть, що навіть у короткостроковій перспективі наслідки руйнування греблі ГЕС для природи будуть незрівнянно більшими, ніж наслідки всіх військових дій від початку лютого 2022 року.
У довгостроковій перспективі, зазначають експерти, може виявитися, що з кліматичних та інших міркувань більш доцільним буде відновити природну течію Дніпра та перепрофілювати економіку півдня України з орного землеробства на пасовищне тваринництво. Або ж на кошти, необхідні для відновлення Каховської ГЕС, буде збудовано сучасні насосні станції, що дадуть змогу брати воду для потреб промисловості та сільського господарства безпосередньо з річки Дніпро, а не з водосховища.
