ПТСР чи реакція на шок: як розпізнати, коли стрес стає клінічною патологією

ПТСР или реакция на шок: как , когда стресс становится клинической патологией

Як відрізнити сильний стрес від ПТСР і які симптоми небезпечні (фото: Freepik)

У нинішніх реаліях українці існують в умовах екстремального психологічного тиску. Коли тривога стає постійним супутником, межа між природною реакцією на небезпеку та посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) починає розмиватися. Багато хто схильний самостійно ставити собі діагнози, проте важливо розуміти: сильний стрес — це мобілізація організму, тоді як ПТСР — це збій у системі обробки травматичного досвіду, який потребує фахової терапії.

Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв'ю Володимира Цельнікера, психолога та ЕФТ-терапевта платформи Betobee, ключовою відмінністю є те, наскільки людина «застрягла» в минулому.

ПТСР як «зіпсована сигналізація» мозку

Експерт порівнює цей стан із технічною несправністю внутрішньої системи безпеки людини. Замість того, щоб заспокоїтися після зникнення загрози, мозок продовжує посилати сигнали SOS.

"Це варіант реакції психіки на ненормальні обставини, коли психіка, можна сказати, «застрягла» у часі травматичної події. Ви можете уявити, що у вашому домі спрацювала система безпеки під час пограбування, але потім цю систему «заклинило», і сирена продовжує вмикатися навіть тоді, коли грабіжників давно немає. В цьому випадку ваш мозок продовжує жити в режимі «виживання», хоча пряма загроза вже зникла", — пояснює Володимир Цельнікер.

Ключові групи симптомів, які не можна ігнорувати

Психолог виділяє чотири фундаментальні ознаки, що вказують на розвиток розладу:

  1. Нав’язливі інтрузії (вторгнення):
    • Флешбеки: людина не просто згадує подію, а фізично відчуває, що вона відбувається знову.
    • Кошмари: специфічні сни, що детально відтворюють травму.
    • Гострі тригери: панічна атака від звуку, запаху чи кольору, що нагадує про пережите.
  2. Захисне уникнення та апатія:
    • Відчуження від близьких (ефект «скляної стіни»).
    • Втрата інтересу до хобі та соціальних зв'язків.
    • Навмисне уникнення місць чи розмов про травму.
  3. Фізіологічне гіперзбудження:
    • Постійне сканування простору на предмет загрози.
    • Надмірна реакція на різкі звуки.
    • Порушення сну та спалахи неконтрольованого гніву.
  4. Когнітивна трансформація:
    • Нав'язливе почуття провини («чому я вижив?»).
    • Втрата довіри до світу та оточуючих.

Коли самодопомоги замало?

Експерт наголошує: перші тижні після шоку подібні реакції є нормою — це гостра відповідь на стрес. Проте, якщо стан не покращується протягом понад 30 днів, необхідно звернутися до лікаря.

"ПТСР — це не вирок на все життя. Це стан, який успішно лікується. Психотерапія (КПТ, EMDR та інші підходи) допомагає мозку «переварити» травматичний досвід і відправити його в архів пам'яті, щоб він перестав бути вашим сьогоденням", — зазначає Володимир Цельнікер.

Психолог застерігає від спроб «заглушити» стан алкоголем, оскільки це лише консервує травму, ускладнюючи подальше одужання.

🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.

Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.

Підтримати редакцію
Джерело

Новини Запоріжжя