У Росії окупанти стрімко продовжують пробивати дно, вони прийшли до чергового "геніального рішення" і запропонували запровадити тілесні покарання в школах.
З такою ініціативою виступив перший заступник голови Клубу адміралів Валерій Дорогін на дискусії в Мосміськдумі Під час обговорення Дорогін висловив упевненість у тому, що покарання піде на користь учням. У зв'язку з цим він заявив про подяку свого онука "за нагайку". На думку першого заступника голови правління, подібну до армійської систему покарань і заохочень слід запровадити в усіх російських школах.
"Биття визначає свідомість", — заявив він, перефразувавши твердження Карла Маркса про матеріалізм.
З давніх часів найдієвішим способом покарання школярів вважалося биття. На щастя, у всіх цивілізованих країнах сьогодні заборонені тілесні покарання для дітей. Втім, дивного мало, до Росії цивілізація не відноситься зовсім. До заборони фізичний спосіб впливу на учня, який провинився, був украй поширений. У приватних закритих школах дітей карали жорстоко і нещадно. Хіба що не допускали загибелі вихованців, яка могла б викликати широкий розголос і галас. Дітей ставили голими колінами на горох, били різками, обмежували в їжі або й зовсім змушували голодувати.
А за часів СРСР дітей били ременем за найдрібніші проступки і вдома, і це було своєрідною нормою. Фундаментом виховання в багатьох сім'ях ставала не повага, а страх.
Такий "стиль виховання" залишив сліди в душі кожної дитини і вплинув на цілі пострадянські покоління. Дітям з дитинства "прищеплювали" страх покарання, страх невдачі, страх осуду. Причому подібний процес стосувався і дорослих, адже радянський режим по суті залякував своїх громадян звільненнями, партійними зборами, штрафами, доганами тощо. Навіть за дармоїдство була якась міра покарання. Тому це вибудовувалося на рівні держави, на рівні всієї радянської системи.
Зі шкіл окупованої Мелітопольщини нескінченним потоком ідуть скарги на той процес, який рашисти називають "освітою". Засилля пропаганди, муштра та обшуки — ось реальність шкільних буднів мелітопольських дітей. "Мирний" шкільний день тут нерідко починається з обшуків дітей. А не так давно дітям заборонили користуватися смартфонами в школах, що викликало бурю обурення від батьків школярів. Тож дозвіл безкарно бити дітей у школах — лише один із пазлів нескінченного терору, який відбувається в захопленому рашистами регіоні. А скалічену психіку дітлахів згодом не "полагодять" жодні психологи, втім Кремлю потрібне лише кероване тупе стадо, тож на болотах у принципі й не варто очікувати якихось гуманних і розумних нововведень.
