Мешканці Мелітополя, що змушені були покинути своє рідне місто, яке захопила росія, своїм прикладом доводять стійкість і силу духу.
Олена молода мама, щаслива дружина і фахівець високого класу в beauty сфері. Вона розповідає свою історію анонімно, оскільки боїться за долі рідних, які залишилися в окупації. Олена ділиться власною історією успіху для того, щоб, можливо, стати для когось прикладом, як не впасти у відчай і не втратити віру в себе, переселенцям, які фактично залишили все лише тому, що не бажали ходити одними вулицями в Мелітополі поряд із російськими загарбниками і не хотіли дихати з ними одним повітрям.
В Мелітополі у Олени був власний салон краси — до неї на фарбування, стрижку та складні доглядові процедури за волоссям приходили дівчата з усього Мелітополя. До неї приїжджали з Бердянська, Херсона, Генічеська, Запоріжжя, Кирилівки і навіть із Дніпра.
І саме Дніпро став домівкою для її родини, після того як росіяни окупували рідний Мелітополь. А сьогодні талановита майстриня-перукарка і в Дніпрі спіймала удачу за хвіст.
— Війна для мене почалася, як і для всіх, несподівано і стала справжнім шоком. Я не могла навіть уявити, що це буде так страшно і масштабно. Виїхали ми з дітьми на початку квітня, спочатку до Запоріжжя. А вже там прийняли рішення з чоловіком — їдемо на Дніпро. Причому раніше ні він, ні я ніколи не були в Дніпрі.
Подружжя опинилося в новому місті з двома маленькими дітьми, без рідних, друзів і роботи.
— Часу на розкачку чи депресивні настрої в мене не було, — каже майстриня.
Її беззаперечна репутація залишилася в Мелітополі, а тут у Дніпрі — жодного клієнта, навіть жодної подруги, яка б запустила "сарафанне радіо" про крутого майстра-перукаря.
Але здаватися наша героїня не збиралася. Через Instagram шукала моделей для того, щоб просувати себе, як beauty-майстра. Знімала різні кімнатки, щоб там навести красу клієнтці, навіть якщо вона одна на день. Давала оголошення в дніпровські пабліки. І невпинно працювала.
Майстриня зверталася до дніпровських блогерів, просила їх поширити інформацію про себе. І так, за півроку вже мала власну клієнтську базу — дівчат, яких підкорив професіоналізм перукарки-колориста.
— Я підкорила своїх нових дніпровських клієнтів якістю своєї роботи.
Час настав — вирішила "попелюшка" і… відкрила власну студію в Дніпрі.
Восени — взимку 2023 року — салон витримав "блекаути". Нині досить часто лунають тривоги та трапляються "прильоти". Але салон працює і залишається острівцем підтримки та розради для дівчат — адже війна ніколи не скасує бажання українських жінок бути вродливими та доглянутими.
Нині власниця студії-краси в Дніпрі робить для дівчат конкурси. Переможці отримують безкоштовні процедури.
— Я розумію, як зараз важко, — я пройшла через втрати, тому для мене дуже важливо — допомагати! Я творю красу і це мій внесок, який робить українських жінок сильними і додає їм упевненості в собі.
А ще так склалося, що майстрині вдалося згуртувати навколо своєї студії краси дівчат із Мелітополя. Вони тут дуже часті гості. І звісно — коли збираються разом, то згадують своє рідне місто. І кожна з них мріє про перемогу та повернення додому. А історія наполегливості та успіху їхньої майстрині-перукарки — справжній приклад і терапевтичний досвід.
Про те, як сім'я з Мелітополя Віталій і Тетяна Колесникови відкрила в Запоріжжі єдине в Україні виробництво балансувальних тягарців для автоколіс, читайте в проєкті РІА-Південь #ВиЖИТИ.
