У Мелітополі після окупації багато підприємців закрили свій бізнес та виїхали. Але є й ті, хто продовжує працювати, сплачуючи податки до скарбниці ворога. Освоювати ринок захоплених територій кинулися бізнесмени з країни-агресора.
Які російські бізнесові структури заходять на тимчасово окуповані території півдня України? Що вони намагаються привласнити і на чому заробити? Яке майбутнє чекатиме на російський бізнес в окупованих районах півдня України? Про це дізнавався проект Радіо Свобода «Новини Приазов'я».
- З початком повномасштабного вторгнення Росія намагається закріпитися на тимчасово окупованих територіях сходу та півдня України. Окупаційна влада ввела в обіг рубль, змушуючи місцеві підприємства відкривати рахунки в російських банках та сплачувати податки до російського бюджету. Російські військові змушують українських підприємців працювати за російським законодавством. Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
- За даними відомства, перший заступник глави адміністрації російського президента Сергій Кирієнко під час перебування в окупованому Донецьку обговорив створення та подальшу діяльність так званих військово-громадянських адміністрацій РФ на окупованих територіях, зокрема, запровадження системи ліцензування українських підприємців для торгівлі з російськими. Проте спроби окупантів «перезапустити» місцевий бізнес зазнають опору значної частини місцевого населення, стверджують в українській розвідці.
- Про проблеми із запуском підприємств повідомляють і представники окупаційних сил. Зокрема, так званий міністр промисловості та торгівлі в окупаційному уряді Херсона Іван Сафронов 28 червня цього року на російському форумі у Москві розповідав, що зараз на окупованій частині Херсона налічується 110 промислових підприємств. У тому числі 30 – у переробній галузі. Багато підприємств простоюють, зізнається окупаційний чиновник. У тому числі через те, що немає керівництва. Також у оккупантів у планах запустити за три роки 25 підприємств із 110.
- Раніше окупаційна адміністрація Херсонської області повідомляла, що після 30 червня 2023 на захопленій частині регіону заборонять діяльність підприємців, які не пройшли перереєстрацію за російським законодавством.
"Абсолютний хаос 1990-х років"
Журналіст «Центру журналістських розслідувань» з Каховки Олег Батурин розповів «Новинам Приазов'я», що на окупованій частині Херсонщини станом на сьогодні не спостерігається відкриття великих торгових мереж чи відомих компаній.
Олег Батурин
«Те, що відбувається в цій сфері на окупованій частині, нагадує те, що було на окупованих частинах Донецької, Луганської областей, коли заходили якісь маргінальні бізнес-групи. Це видно за тими банківськими структурами, м'яко кажучи, дуже маргінальними, які працюють у Херсонській області. Також торгові мережі. Взагалі торговий бізнес дуже хаотичний і дуже нагадує те, що відбувалося наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років минулого століття, коли панував такий абсолютний хаос. Тобто окупанти звели все це до рівня 35-річної давності», – зазначив Батурін.
За словами журналіста, одним із російських підприємств, що працює на окупованій частині Херсонщини, є так звана «Пошта Херсон» (рос.). Це створена російськими загарбниками установа очолює Віктор Фірман, який керував Херсонською філією «Укрпошти», додав Батурін. Головне слідче управління Нацполіції минулого року оголосило Фірману підозру у колабораційній діяльності.
«Керівники з Криму та «ДНР»
Батурин зазначив, що переважно на тимчасово окупованих територіях керівниками підприємств призначають людей з анексованого Криму та окупованих районів Донецької та Луганської областей.
«Є випадки, коли відомі компанії з міста Каховка – це «Чумак», ТОВ «Трійка», яка виготовляє мінеральну воду, це вже захоплене підприємство працює та випускає воду. Вони там поставили керівниками представників кримської компанії, які стосуються так званої «ДНР» (незаконне збройне угруповання – ред.). Тобто це такі вихідці з донецького та кримського регіонів. І це такі фірми, спеціально створені, щоби заходити на присвоєнні українські підприємства. Але не все у них виходить», – розповів журналіст.
За його словами, є випадки коли після присвоєння українських підприємств окупантам так і не вдалося запустити виробництво.
Бердянськ: «локальні бренди»
Заступник голови Бердянської районної ради Віктор Дудукалов розповів «Новинам Приазов'я», що у Бердянську відкрилися нові локальні бренди, які не перейшли з Росії, а були створені на тимчасово окупованій території.
Виктор Дудукалов
«Якщо ми візьмемо, наприклад, зв'язок – інтернет, комунікаційну сферу, місцевих провайдерів підключили до магістралі інтернету із Криму. Заїжджих у нас не з'явилося. Мобільний зв'язок – це такі оператори, які, я так розумію, не працюють навіть у Росії. Це як розпочиналося в Донецькій, Луганській областях, де був їхній оператор "Фенікс", такі незрозумілі оператори, які не можуть з Росії поповнити рахунок, оскільки в Росії вони не працюють як внутрішні оператори», – каже він.
Дудукалов також повідомив, що у Бердянську зараз у будинках українських супермаркетів працюють такі мережі магазинів, як "Міра", "Грація", "Дзеркальний", "Вулик" та "Пакет".
«У захоплених супермаркетах АТБ з'явилася так звана мережа Мера. Взагалі мені невідомо її походження, але я так розумію, що на окупованих територіях ця мережа досить розвинена. Саме у Бердянську були мережеві магазини "Грація", власниками яких були маріупольці. Цей бізнес залишився, бо лишилися маріупольці. І, крім того, у нас також є супермаркет «Дзеркальний», що теж належить маріупольцям. Тобто частково бізнес та частково сфера послуг залишилася за мешканцями окупованої території», – розповів він.
«Валютний бізнес»
Заступник голови Бердянської райради зазначив, що однією з найактивніших бізнес-сфер на окупованій території є обмін валют.
Вывеска обмена валют в Бердянске в 2022 году
«Це переведення в готівку грошей у готівку. І там курс відрізняється трохи від російського та відрізняється від українського. Тобто там долар коштує у гривнях дорожче, ніж на підконтрольній Україні території. Це не дивно, звичайно, що там долар за умовчанням буде дорожчим, але відчутно, що це показник своєрідного стану економіки та стану фінансів. Якщо долар дорожчий, то все дуже погано. Неймовірна кількість бажаючих поміняти гроші на готівку, на безготівку. Це послуга №2 після перевезень. Обмін валют дуже популярний, тому що у людей досі ходить гривня, у людей досі гривня йде на картку, і вони її намагаються перевести в готівку, купити, відповідно, рублі, щоб там можна було якось жити», – каже Дудукалов .
Мелітополь: «підприємства очолюють люди з РФ»
Про те, як працюють підприємства в умовах окупації в Мелітополі Запорізької області, хто їх контролює та чи приходить на захоплені території російський бізнес, «Новинам Приазов'я» розповів директор Центру стратегічного розвитку територій із Мелітополя Андрій Орлов. Він зазначив, що більшість підприємств міста перейшли до рук нових власників, серед яких є і громадяни Російської Федерації. 
Андрей Орлов
«Відбувся перерозподіл бізнес-інтересів за сприяння окупаційної влади. Так, наприклад, товариство «Мелітопольбуд» на сьогоднішній день очолює Лєтов Сергій Сергійович, зареєстрований у Курській області, у місті Курськ. І таких прикладів досить багато, коли громадяни РФ приїжджають на окуповані території та просто запрошуються очолювати той чи інший бізнес. Ми розуміємо, що ця ситуація досить прогнозована і вона відбувалася у Донецькій, Луганській областях, в окупованому Криму. Тобто таким чином нова влада робила просто перерозподіл бізнес-інтересів і заводила на себе всі варіації, пов'язані із власними заробітками», – пояснив він.
"Виводять гроші через банки"
Щодо конкретних підприємств, які розпочали роботу на території Мелітополя, то, за словами Орлова, відкрилися насамперед життєво необхідні структури та, насамперед, банківські.
Російські військові в окупованому Мелітополі, травень 2022 року
«Поки що ми знаємо, що до Мелітополя зайшли МРБ – це міжнародні розрахунки. ЦМРБанк – центр міжнародних розрахунків та Промзв'язокбанк (ПСБ). Треба звернути увагу, що ці банки дозволяють робити міжнародні розрахунки, тобто дозволяють виводити кошти, які там знаходяться, виводити за межі Запорізького регіону загалом, за межі окупованих територій. Це, звичайно, дуже вигідно, тому що на цих територіях просто заробляють у такий спосіб», – розповів він.
«Швидкий заробіток»
Загалом у Мелітополі не спостерігається прихід великого російського бізнесу. Якщо можна говорити про підприємництво зараз, то це переважно малий бізнес, додав Орлов. Зокрема, це салони краси та зв'язку, які мають певних мобільних операторів, мережеві поштові пункти.
Експерт вважає, що так званий російський бізнес на території Мелітополя не має перспектив. Насамперед через ситуацію з безпекою, зазначив він.
«Більшою мірою гроші, які потрапляють до цих бізнесменів через окуповані території, не затримуються. Вони виводять гроші із цієї території. Це нам прямо свідчить про те, що ці бізнеси не почуваються у безпеці. Вони розраховують на швидкий заробіток на цих територіях через присвоєння бізнесів чи нових ринків, що, в принципі, теж зрозуміло. Але у більшості більш-менш вдалий бізнес, він їхатиме звідти. Хоча б на територію окупованого Криму чи далі в РФ», – переконаний Орлов.
«Великі ризики»
Політичний експерт, керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній, вважає, що на тимчасово окупованих територіях України зараз можуть працювати дочірні структури великих російських підприємств та українські бізнеси, перереєстровані за російським законодавством.
Тарас Загородний
При цьому він зазначив, що системний та великий бізнес не заходить на тимчасово окуповані території через високі ризики.
«Звичайно, що жодного системного бізнесу там і не буде, бо це є дуже ризиковано. Чи це бізнес, пов'язаний із обслуговуванням російської військової інфраструктури, це можливо. Дрібний бізнес навряд там існує, тому що туди невигідно заходити. Зазвичай якийсь малий бізнес працює на цих територіях – ресторани чи кафе», – вважає експерт.
За його словами, попит на відкриття певних підприємств в окупації створюють російські військові, які там знаходяться.
«Якщо вони знаходяться в тилу, вони все одно там ходять магазинами, користуються ресторанами, кафе або іншими речами, все одно вони створюють певний попит. І в будь-якому випадку навколо цього вибудовується інфраструктура, що їх обслуговує. Якщо йдеться про забезпечення житлом, вони експлуатують квартири, які залишилися від тих, хто виїхав. Ну, якщо вони там живуть, їх треба обслуговувати. А це вже забезпечує безпосередньо бізнес, який там відкриває магазини, і ці люди, які мають гроші, просто йдуть і створюють такі робочі місця, які дозволяють цьому бізнесу існувати», – пояснив Загородній.
