Під водою і без води. “Пів мільйона гектарів осушених чи підтоплених територій. Цей масштаб навіть важко уявити”

Фото: EPA/UPG

“Пів мільйона гектарів осушених чи підтоплених територій. Цей масштаб навіть важко уявити. Приміром, оголене дно самого водосховища, де сформувалася своя екосистема, і рибний комплекс, і комплекс молюсків. Враховуючи його площу, а мова йде про десятки тисяч гектарів, то там загинуть мільйони особин різних тварин. Їх не можна ніяк врятувати. Природа там сильно зміниться. Або піски та інші ділянки, які раніше не підтоплювалися. Лучні, степові, лісові рослини, що там росли, швидше за все, загинуть. Забруднення. На космічних знімках уже видно в морі величезний хвіст від нього”, — перераховує Іван Мойсієнко лише окремі наслідки підриву греблі для дикої природи.

Загалом екологи UNCG поділили їх на дві категорії: ті, що пов’язані безпосередньо з осушенням Каховського водосховища, і ті, що виникли через затоплення територій.

Осушення

Каховське водосховище, як і плавні нижнього Дніпра, є одними з найбільших в Україні місць концентрації прісноводної риби. Тільки в Каховському водосховищі було понад 40 видів, половина з яких має промислове значення. Через спорожніння водосховища основну масу риби винесе в море – і вона загине в солоній воді, прогнозують екологи. Частина опиниться на осушених ділянках мілководь. Фактично середовище існування риб і місця їхнього нересту буде знищено.

Фото: Офіс генпрокурора У Дніпропетровській області внаслідок руйнування греблі Каховської гідроелектростанції сталася масова загибель риби.

Так само загине або вже загинула велика кількість живих організмів, що жили в придонному мулі прибережних зон водосховища. Насамперед це молюски, різні види двокрилих. Через майже повне зникнення Каховського водосховища втратять свої домівки і деякі види птахів, які гніздяться в цих місцях (зокрема, мартини, крячки). Але поки що оцінити вплив осушення водосховища на їхню популяцію в повній мірі неможливо.

При цьому зона оголення дна водосховища стане найбільшим у регіоні осередком розповсюдження чужорідних видів рослин, приміром, злинки канадської, амброзії полинолистої та золотарника пізнього.

Загалом через осушення вище від Каховської греблі постраждають щонайменше 11 природно-заповідних об’єктів. А також території Смарагдової мережі.

Затоплення

Швидке підвищення рівня води нижче від Каховської греблі, зокрема, на островах, на жаль, призведе до загибелі наземних тварин і завдасть шкоди колоніям більшості видів птахів. Тільки протягом 6 червня, кажуть науковці, популяції деяких видів зазнали, можливо, більшого удару, ніж за останні 100 років. Якщо говорити про ссавців, то під водою опинились 70% світової популяції мишівки Нордмана. Це може призвести до її зникнення в майбутньому. Знищено до половини популяцій сліпака піщаного і ємуранчика Фальц-Фейна. Ці тварини, як і гадюка степова, полоз жовточеревий, не зможуть урятуватися в бурхливому потоці.

Фото: wownature.in.ua Сліпак піщаний

Фото: Радіо Свобода ємуранчик Фальц-Фейна

Через затоплення місця гніздування втратять водно-болотні та прибережно-водні птахи. Йдеться про десятки тисяч особин. Саме плавні нижнього Дніпра відомі найбільшими в регіоні колоніями чапель та інших птахів. Ситуація ускладнюється тим, що лихо застало птахів саме в період гніздування. І часу на створення нових колоній і повторне виведення пташенят уже немає. Деякі птахи (зокрема: чаплі та чепури, коровайки, крячки, качки, погоничі, пастушок, лиска та водяна курочка, лебідь-шипун) втратять свої гніздові колонії і зможуть відновити чисельність за 3–7 років. Більше часу на відновлення потребуватимуть деякі хижаки, наприклад, луні.

Під загрозою зникнення опинились і багато видів рослин, у тому числі поширених локально, саме в цьому регіоні. Це ендеміки Нижньодніпровських пісків — волошка короткоголова, юринея пухка, чебрець дніпровський, а також бузько-дніпровські ендеміки — бурачок савранський, глід замшевий, житняк пухнастоквітковий, гоніолімон злаколистий.

Найімовірніше, підтоплення призведе до загибелі частини березових і дубових лісів. Можуть не витримати тривалого підтоплення й дуби-велетні Херсонщини, які ростуть у Збур’ївському лісництві, неподалік від берега Дніпра. Через підняття рівня ґрунтових вод у всьому Південному регіоні побільшає не тільки вологи у ґрунті, а й засолення. Унаслідок нього можуть остаточно зникнути реліктові залишки природних лісів літописної Гілеї, яку відвідав Геродот.

Більшість природних територій у зоні затоплення належать до природно-заповідного фонду. За розрахунками науковців, від підтоплення повністю або частково постраждають 48 об’єктів природно-заповідного фонду. Це, приміром, Чорноморський біосферний заповідник, який, до речі, є частиною Всесвітньої мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Також національні природні парки “Білобережжя Святослава”, “Нижньодніпровський”, “Олешківські піски”, “Кінбурнська коса”.

Фото: Анна Стрижекінь Кінбурнська коса восени

Окремо варто говорити про наслідки для Чорного моря. Один з них — забруднення. У воду потрапила велика кількість паливно-мастильних матеріалів, які можуть утворювати плівку на поверхні води. Ну і вода несе зі собою все те, що збирає дорогою: з вигрібних ям, полів, автозаправок. Зрештою, це потрапить у море і може вплинути на різні групи живих організмів – від планктону до китоподібних. А ще важкі метали й інші забрудники, що десятиліттями накопичувалися в придонних відкладах водосховища з викидів промислових підприємств. Великий обсяг забруднених прісних вод у поєднанні з літньою спекою можуть спричинити цвітіння води.

Навіть у короткостроковій перспективі негативні наслідки для дикої природи катастрофічні. Що стосується довгострокових, то це питання окремого дослідження, зазначають екологи.

Іван Мойсієнко, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету: “Щоб думати, що робити далі, треба розуміти стратегічно, ми відновлюємо ГЕС чи ні”

— Нижче від водосховища вода піде. Якісь території відновлюватимуться самі. А інші вже не зможуть більше існувати в тому вигляді, в якому вони були. З цієї точки зору гіршою є ситуація в зонах осушення вище Каховської ГЕС.

Зараз активно обговорюють питання, чи треба відбудовувати гідроелектростанцію, чи, можливо, варто подумати над відновленням проточності Дніпра і колись затопленого водосховищем Великого Лугу (історична назва дніпровських плавнів, які існували між Дніпром і рікою Конкою. – LB.ua). Може виявитися, що з різних міркувань це матиме сенс.

Фото: most.ks.ua Іван Мойсієнко

Відповідь необхідна, бо від цього залежатиме сценарій відновлення природних екосистем на осушених територіях. Якщо відбудовуємо, то нічого особливо і не треба робити. Ми ж не відновлюватимемо степову, лучну рослинність, знаючи, що за декілька років територію затоплять знову. Тобто нам треба спочатку мати стратегічне рішення щодо неї. І відштовхуючись від цього, рухатися далі.

У будь-якому разі можливості відновлення Великого Лугу треба досліджувати. Ми повинні знати (зокрема, для дискусії з Укргідроенерго), що треба для відтворення території до її первісного стану, як це робити, скільки коштуватиме ревайлдинг, скільки часу він потребуватиме. Якщо ж ревайлдингу не буде, то осушене водосховище, з яким нічого не робитимуть роками, просто заросте інвазивною маслинкою вузьколистою, яка безконтрольно розмножується і нікого не питає, чи можна. І ніякі степи чи луки, які тут були раніше до Каховської ГЕС, не відновляться, бо там поширяться оці спонтанні деревні ліси з чужорідних видів. І це буде найгіршим варіантом.

Ревайлдинг — це зараз мейнстрим у Європі. Приміром, ще у 2020 році ЄС прийняв програму “Повернемо природу в наш дім” і зобов’язався в наступні 10 років відновити природність 25 тис. км річок. Я бачив, як це роблять в одному проєкті у Швейцарії. Вони прибирали дамби, відновлювали природний розлив річок і піщані ковилові степи, які колись засадили соснами.

Фото: тг-канал Оперативний

Як людина природоцентрична, я за цю ідею. У нашому випадку це був би такий цікавий і серйозний експеримент. Якби ми змогли реалізувати його, то напевно увійшли б в історію. Але ж на цьому шляху треба вирішити багато питань, зокрема, пов’язаних з водою: як забезпечити потреби в ній жителів, промисловості, сільського господарства плюс Запорізької АЕС. Якщо ми зможемо знайти варіанти, придумати щось інноваційне, без відновлення ГЕС, то, як на мене, це треба робити. Але шукати альтернативу, скоріше за все, не захочуть. А підтримувати ідею буде хіба що жменька екологів і жменька істориків.

Олена Струк, кореспондентка LB.ua 

Джерело

Корисний сайт для мешканців міста Запоріжжя