Фото: Україну можуть посунути у вступі до ЄС через нових кандидатів (Getty Images)
Геополітичний ландшафт Європи зазнає фундаментальних змін під тиском глобальної нестабільності. Поки Україна докладає титанічних зусиль для інтеграції в європейську родину, на горизонті Брюсселя з'явилися «важковаговики», чия поява може суттєво переформатувати чергу кандидатів. Економічно розвинені та інституційно стабільні країни Півночі починають переглядати свій багаторічний нейтралітет, що створює нові виклики для країн Східної Європи на їхньому шляху до членства.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на аналітичний матеріал видання Politico, повернення Дональда Трампа до Білого дому та агресивна політика РФ змусили Осло та Рейк’явік шукати захисту під парасолькою Євросоюзу.
«Ефект Трампа» та кінець поодиноких плавань
Основним драйвером змін стала непередбачуваність американської зовнішньої політики. Сумніви у надійності НАТО змушують заможні країни звертати увагу на статтю 42.7 Договору про ЄС, яка передбачає взаємну оборону.
Комісар ЄС з питань розширення Марта Кос підкреслила зміну парадигми:
«Членство в ЄС завжди пропонувало стабільність і процвітання європейським країнам. Зараз ми бачимо, що ті, хто не входить до ЄС, дедалі більше усвідомлюють, що у світі конкуруючих впливів місце за столом переговорів у ЄС також пропонує підвищену безпеку та захист».
Норвезькі дипломати ще більш відверті у своїх оцінках поточної ситуації:
«Зараз не найкращий час, щоб діяти поодинці, Трамп все змінює».
Чому Брюссель надає перевагу «Північному лобі»?
Для чинних членів Євросоюзу приєднання Норвегії чи Ісландії виглядає значно привабливішим сценарієм, ніж інтеграція України, Молдови чи балканських держав. На це є кілька вагомих причин:
- Фінансовий аспект: Норвегія та Ісландія є донорами, а не реципієнтами. Їх вступ не потребуватиме перерозподілу бюджетних коштів на користь бідніших регіонів, що заспокоює чинних членів ЄС.
- Інституційна готовність: Осло та Рейк’явік вже зараз інтегровані в європейський ринок через ЄЕЗ. Як зазначають у Брюсселі: «Звичайно, Ісландії чи Норвегії було б простіше приєднатися. Вони практично на 80 відсотків наблизилися до мети».
- Відсутність політичних ризиків: Європа втомилася від внутрішніх конфліктів із «проблемними» демократіями.
Один із європейських дипломатів чітко окреслив ці побоювання:
«Ми не хочемо повторення Угорщини чи Словаччини. Ми не знаємо, що станеться в цих нових країнах через 10-15 років. І тоді ми можемо опинитися в ситуації, коли у нас буде ще один (угорський прем'єр-міністр) Орбан».
Україна в нових реаліях: загроза чи стимул?
Попри те, що Україна може завершити переговори раніше, ніж північні сусіди ухвалять остаточне рішення, фактор «привабливості» нових кандидатів може спокусити окремі столиці пригальмувати розширення на Схід.
Ісландія вже прискорила підготовку до референдуму, а в Норвегії кількість прихильників членства зростає протягом останніх 18 місяців. У світі, де домінує конкуренція між великими силами (США, РФ, Китай), європейська єдність стає єдиним дієвим інструментом виживання, проте ціна вхідного квитка для України може зрости через появу більш «комфортних» для Брюсселя партнерів.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
