Євген Маревич під час Революції гідності, Київ, 2024. Особистий архів Євгена Маркевича
Євген Маревич під час служби в АТО (2014-2015 рр.). Особистий архів Євгена Маркевича
Євген Маревич під час служби в АТО (2014-2015 рр.). Особистий архів Євгена Маркевича
Напередодні повномасштабного вторгнення Євгену зателефонували з військкомату та попросили долучитися до оперативного резерву. Він погодився, а вже наступного дня знову долучився до рідної 55 артбригади:
"Я за освітою артилерист. Я вже був у Маріуполі, і ми вже заступили на чергування та виконували бойові завдання. До 28 лютого ще була змога виїхати за місто, працювати та тримати фронт, а вже 28 лютого ворог оточив місто з усіх боків".
Євген Маркевич під час повномастабного вторгнення, Маріуполь, 2022. Особистий архів Євгена Маркевича
У російський полон Євген потрапив з Азовсталі. Понад чотири місяці його утримували в Оленівській колонії. Каже: знаходився в ста метрах від зруйнованої будівлі:
"Наш барак знаходився недалеко від того місця, де стався цей теракт, а, може, й страта. Чому я кажу теракт? По-перше, були робочі команди, і одна з них, із військовополонених, підготовувала цю будівлю, а потім туди перевели…Ті хлопці, які там працювали, говорили, що там дивні умови. Посеред кімнати стояв якийсь залізний ящик, але він був заварений".
Євген Маркевич під час повномастабного вторгнення, Маріуполь, 2022. Особистий архів Євгена Маркевича
Після Оленівки Євгена Маркевича утримували в колоніях та слідчих ізоляторах на території РФ. Найважчими умови були в СІЗО Воронезької області. Там чоловіка утримували 13 місяців:
"Нас коли приймали, то всіх побили. А потім почалися допити, а на допитах почалися катування, побиття й вибивання інформації. Як відбувалися допити? Заводили в кімнату, де було 3-4 людини – один питає, а другий тебе б'є. Мене били шокером, кийками, струмом. Струмом вони дуже люблять катувати. Катували від кінчиків пальців ніг, до зубів, до вух, до геніталій – до всього. Намагалися на нас повісити всі воєнні злочини. Бувало, що декілька місяців не бачили сонця".
Євген Маркевич. Суспільне Запоріжжя
Останні катування були в СІЗО в Камишині Волгоградської області, каже Євген. Звідки він і поїхав на обмін:
В останньому місці, де я був, раз на тиждень водили на баню, то кожен похід на баню – однозначно тебе будуть бити.Ти заходиш на баню, а там уже чекають. Якщо ти не перший, там вся підлога залита кров'ю, смердить горілим м’ясом".
Євген Маркович разом із звільненими з полону військовими (нижній ряд, шостий). Особистий архів Євгена Маркевича
Євген зізнається, єдине, що триматися в полоні допомагала віра, що неодмінно повернеться додому. І ця мить настала торік 19 березня. Тоді його та ще 175 захисників звільнили з російського полону:
"Тільки коли я перетнув кордон з Україною, підбігли волонтери, військові, пов'язали в українські прапори, тільки тоді прийшло відчуття, що дійсно це все ж таки сталося, що я повернувся в Україну".
Євген Маркевич після полону. Особистий архів Євгена Маркевича
За 33 місяці неволі Євген схуд на 38 кілограмів:
"Є після полону наслідки зі здоро'ям. Наприклад, у мене розвинулась гіпертонія, повибивали зуби, лікував спину. Багато в кого стала хвора спина".
Євген Маркевич тримає орден, яким його нагородив президент України. Особистий архів Євгена Маркевича
Євген Маркевич уже пройшов реабілітацію та будує плани на майбутнє. Каже, що за кордоном зустрів давню подругу й нині планує з нею створити сім’ю:
"Ми з нею вже майже 20 років знайомі, але коли їздив у подорож, заїхав до неї, і ми відкрили одне одного з іншої сторони".
