У Запоріжжі та передмісті фіксується активна міграція та скупчення сарани, що вже охопила понад 3 000 гектарів на території Комунарського району. В цьому районі запровадили карантинний режим. В Олександрівському та інших районах міста виявили поодинокі випадки сарани, що не несуть загрози.
Про це повідомляє 061.
Найбільше ураження зафіксовано у Кушугумській громаді, де шкідника виявили на площі у 200 га. Ці площі вже оброблені інсектицидами, проте триває моніторинг та підготовка до повторної обробки. Про це стало відомо під час спільного брифінгу представників Держпродспоживслужби та посадовців Запорізької міськради.
Що стало причиною появи сарани
Як зазначила Людмила Кир’ян, заступниця начальника управління контролю у сфері насіння, розсадництва та якості зерна, на масову появу сарани вплинули тепла зима, посушлива весна, посуха влітку, а також необроблені через війну території з кладками яєць попередніх років. Ідеальним середовищем для розмноження стала плавнева зона навколо водосховищ.
«Неможливо обробляти у зв’язку з військовим станом територію Каховського водосховища. Якщо б була можливість обробити осередок вогнища, то такої ситуації вдалося б уникнути», — запевнила Людмила Кир’ян.
Які види виявлені
Наразі підтверджено наявність двох видів сарани: перелітної та єгипетської. Вони не відрізняються за ступенем загрози — обидва знищуються дозволеними інсектицидами, затвердженими на державному рівні. Живе сарана до 50 днів. Вона харчується різними культурами, зокрема, — зерновими, соняшником, овочами.
Чи є загроза місту та врожаю
Представники міськради наголошують: прямої загрози місту чи врожаю наразі немає, проте ситуація динамічна. Найбільший ризик є для приватних господарств у прибережних зонах. Сарана здатна знищити до 100% врожаю, якщо не вжити заходів. На щастя, поки таких випадків не зафіксовано.
«У нас немає звернень про те, що сарана нанесла якійсь особі чи підприємству значну шкоду. Ми реагуємо на інформацію в соцмережах. У міста є бюджет, і ми маємо реагувати лише на звернення, де мова йде не про естетичний вигляд, а про можливу чи реальну матеріальну шкоду. У нас немає інформації про шкоду для зелених насаджень. Ми для цього постійно моніторимо наші парки, сквери», — пояснив заступник міського голови Андрій П’ятницький.
Що роблять місцева влада та аграрії
Створено координаційний штаб. Обробка поки проводиться лише у Кушугумській громаді у ранковий або вечірній час з дотриманням заходів безпеки. У самому місті такі заходи ще не проводили. Місто Запоріжжя також готує план реагування, згідно з яким при виявленні осередків на муніципальних землях обробку проводитимуть комунальні підприємства або підрядні організації.
«Разом з Держпродспоживслужбою ми проводимо обстеження, чи дійсно це осередкове розповсюдження, у нас є певні критерії оцінки щодо щільності розповсюдження на квадратний метр. Якщо умови перевищені, то цю ділянку необхідно обробити», — пояснив заступник міського голови Андрій П’ятницький.
Аграрії та мешканці приватного сектору зобов’язані самостійно обробляти свої землі, повідомляти про осередки та діяти відповідно до закону про захист рослин.
«Кожне домогосподарство, кожен власник та землекористувач самостійно обробляє належні земельні ділянки. Якщо це власність міста чи комунальних підприємств, то відповідно, працюватимуть саме представники комунальних підприємств. Ми маємо змогу обробляти територію власними силами. Наших працівників ми відправили на навчання, щоб вони мали необхідні знання та сертифікати для обробки. При виявлені осередків, у разі необхідності будуть укладатися договори з підрядниками, що зможуть нам надавати необхідні потужності. Також ми звернулися до управління ДСНС, щоб вони надали нам свої технічні можливості за рахунок наявності препарату», — зазначив Андрій П’ятницький.
Приватний сектор: чи варто обробляти ділянки
Превентивна обробка можлива, проте лише за наявності підтвердженої загрози. Інсектициди другого класу небезпеки можуть зашкодити бджолам, птахам і плодово-ягідній продукції. Тому фахівці радять не використовувати хімію без потреби, а звертатися до фітосанітарної служби для перевірки ситуації.
Як фіксуються осередки
На рівні районів діють тимчасові комісії, які виїжджають за зверненнями громадян або за сигналами з гарячої лінії 1580. У випадках, коли кількість сарани перевищує 20–60 особин на 1 м², вводиться особливий режим і рекомендовано термінову обробку.
Запорізька міська рада закликає мешканців фіксувати випадки масової появи сарани на присадибних ділянках та звертатися до відповідних служб. На сьогодні фахівці щоденно моніторять ситуацію та готуються до можливого погіршення, хоча поки серйозної загрози не спостерігається.
Екологи підрахували збитки для Запоріжжя від війни за червень
