Попри наближеність до зони бойових дій та загрозу ракетних ударів запорізькі підприємці користуються державними грантами і розвивають нові напрямки діяльності.
Ліжко з ортопедичним матрацом, телевізор із навушниками, система вентиляції з рекуперацією повітря та активним шумозаглушенням – все це вміщує один з 22 модулів для сну у новому запорізькому готелі CAPSULA, який розпочав роботу наприкінці 2023 року. Щоб знайти фінансування, його власник – підприємець Олег Касьян – подав заявку через портал «Дія» на грант від Державного центру зайнятості для створення ветеранського бізнесу. У 2014-2015 роках у складі Національної гвардії він воював на Маріупольському напрямку, після демобілізації повернувся до Запоріжжя та почав займатися підприємництвом.
70% інвестицій у бізнес (700 тисяч гривень) профінансувала держава, ще 30% за умовами програми засновник мав додати з власної кишені. Втім, Олег Касьян хотів досконало втілити заплановане, а тому вклав у справу втричі більше – своїх та інвесторських грошей. Важлива умова отримання безповоротного гранту такого розміру – офіційно працевлаштувати чотирьох осіб (двоє з них мають бути ветеранами-учасниками бойових дій), сплачувати податки і провадити діяльність не менше трьох років.
Унікальний готель CAPSULA розташований в Запоріжжі у парку ім. Клімова в Шевченківському районі
«Насправді отримати гроші не дуже важко. Складніше у непрацюючій воєнній економіці вигадати таку ідею, яка буде працювати з нуля, примудритися реалізувати її і вийти «в плюс» – отримувати прибуток. Мені для цього потрібно було відкласти всі справи і весь рік жити тільки цим проєктом. Але зараз у мене завантаженість номерів – 70-80%», – розповів підприємець.
За словами Олега, гостей приваблює унікальна пропозиція, адже його капсульний готель став четвертим на території України (ще два подібних хостели є у Києві та у Львові). Тим паче саме такий формат бюджетної ночівлі завдяки сучасним технологіям пропонує найбільший ступінь усамітнення, зручності і тиші. Крім капсул для сну, до послуг гостей – банний комплекс, ресторан та традиційний номер класу «люкс».
Капсульний готель вже має успіхи та популярність. На сьогодні – завантаженість номерів сягає 70-80%
У планах підприємця, використовуючи власний багаторічний досвід та успішні кейси, створити школу малого бізнесу для ветеранів, щоб безкоштовно поділитися своїми знаннями і показати, як можна створити з нуля бізнес, що працюватиме і даватиме прибуток.
«Підприємці працюють всупереч усьому»: як живе запорізький бізнес під час війни
Олег Касьян – один з багатьох підприємців Запорізького регіону, які не просто продовжують працювати у рідному місті за 50 кілометрів від лінії фронту, а й попри наближеність до зони бойових дій та загрозу ракетних ударів розвивають нові напрямки діяльності.
Робити це в умовах повномасштабного вторгнення та воєнного стану для місцевого бізнесу вкрай непросто, зазначає голова правління запорізького бізнес-союзу «Порада» Олена Єрьоменко. За її словами, ще за статистикою 2015-2016 років більше 50% надходжень до бюджетів були саме від малого та середнього бізнесу. Понад 70% усіх працівників, які проживають у Запоріжжі, працювали саме на невеликих підприємствах.
«Запорізькі підприємці сьогодні працюють всупереч усьому. На рівних умовах з бізнесом з інших регіонів, але у набагато важчих обставинах», – підкреслює Єрьоменко.
Перше за все, через наближеність до лінії фронту підприємці мають проблеми з кредитуванням. Банківські установи віднесли Запорізьку область до «червоної зони» – регіону бойових дій, що означає заборону на фінансові послуги.
Найпопулярніша можливість, якою користується бізнес, це грантова програма «Власна справа» – державна підтримка у розмірі до 250 тисяч гривень.
«Але якщо мова йде про міжнародні гранти, на жаль, Запоріжжя найчастіше взагалі немає у переліку регіонів, які мають можливість долучитися. Я знаю членів бізнес-союзу, які успішно скористалися невеликими грантами від «Дії», але не можу згадати тих, хто отримав міжнародну допомогу», – каже голова бізнес-союзу «Порада».
На вразливість бізнесу не зважають державні контролюючі органи, наприклад, Держпродспоживслужба, яка не припиняє перевірки і накладення штрафів. Актуальною залишається проблема блокування податкових накладних та відшкодування податку на додану вартість. Не допомагає і місцева влада. Як розповідає керівниця «Поради», з початку вторгнення запорізький бізнес не отримував жодних податкових пільг чи спрощення щодо оренди комунального майна чи землі.
Ба більше, досі, за словами Олени Єрьоменко, запорізький бізнес продовжує потерпати від санкцій ЄС проти РФ, під які ще восени 2022 року помилково потрапили підконтрольні Україні райони окупованих областей.
«На жаль, це питання залишилось невирішеним. Бізнес шукає різні варіанти, щоб перераховувати кошти, поставляти продукцію і т.д. Просить банки у платіжках не вказувати місто Запоріжжя, відкривають філіали у Києві, щоб митниця пропускала товар», – відзначає вимушену креативність підходів голова бізнес-союзу.
Попри ці складнощі, відсутність перспектив розвитку та економічну кризу запорізький бізнес відкриває нові об’єкти та розвивається.
Як отримати фінансування від держави на розвиток бізнесу: історії успіху
Приватний медичний заклад «Клініка первинної медичної допомоги №1» працює у Запоріжжі з 2021 року. Окрім окремих платних послуг, завдяки договору з Національною службою здоров’я України, сімейні лікарі амбулаторії безкоштовно надають допомогу для пацієнта в рамках державної програми медичних гарантій.
Клініка первинної медичної допомоги №1. У команді працює 10 лікарів, декларації з клінікою підписали 4400 пацієнтів
Як розповідає співзасновник медзакладу Михайло Аніщенко, у досить скромні компенсації НСЗУ за обслуговування пацієнтів не закладені витрати на розвиток медичного закладу. Відтак вистачає лише на найнеобхідніше: платню працівникам, комунальні послуги, лабораторне обслуговування та лікарські засоби. Зайвих коштів на придбання нового обладнання практично не залишається. Виправити цю ситуацію допомогла державна програма «Власна справа» – грант у розмірі 250 тисяч гривень.
«Ми придбали необхідне обладнання: новий електрокардіограф, медичні кушетки, ноутбуки для роботи в електронній системі охорони здоров’я, офісний багатофункціональний пристрій для друку і сканування тощо», – розповідає співзасновник медичного закладу.
За умовами грантової програми потрібно сплачувати податки, створити два робочих місця і підписати з працівниками контракт щонайменше на два роки.
«Це дуже вигідна пропозиція від держави. Бо ми і так планували наймати нового лікаря та медсестру. А завдяки гранту ще й отримали можливість не витрачати власні кошти на закупівлю нового обладнання», – зазначає Аніщенко.
За його словами, процес подання заявки не викликав жодних складнощів, фінансування від держави отримали у короткий термін.
Михайло та Віра Аніщенки скористалися можливостями державної підтримки для розвитку бізнесу
Дружина співзасновника приватної амбулаторії, викладачка Запорізького металургійного коледжу Віра Аніщенко також скористалася актуальними можливостями і отримала фінансування – на створення бізнесу і можливість реалізуватися у власній справі.
Отримавши досвід соціальної роботи у благодійних проєктах після початку повномасштабного вторгнення, запоріжанка вирішила надавати інформаційно-консультативні послуги на професійній основі. Тепер вже як фізична особа-підприємець, Віра Аніщенко разом зі своєю командою може допомогти у проведенні семінарів, тренінгів, наукових конференцій, курсів підвищення кваліфікації тощо.
«Моя робота спрямована на організацію процесів, комунікацію з учасниками і залучення зацікавлених людей та організацій», – розповідає Віра Аніщенко.
Грантові кошти у розмірі 250 тисяч гривень дали можливість придбати необхідну для діяльності комп’ютерну та офісну техніку: ноутбуки та пристрій для друку та сканування. У роботі будуть допомагати два працівники, яких необхідно працевлаштувати за умовами програми.
Заявку на отримання гранту подали ще влітку, але фінансування отримали лише наприкінці року.
«Один з нещодавно реалізованих проєктів – це проведення науково-практичної конференції у тандемі з Міжнародною академією соціально-правових наук та публічного управління, – розповідає Віра Аніщенко. – Нашим завданням було допомогти в пошуку учасників, долучитися до організації конференції та підготовки збірки тез наукових доповідей».
За її словами, процес подачі заявки на отримання фінансування не є складним. А за потреби можна звернутися за порадою до громадських організацій та спеціалістів, які у Запоріжжі активно допомагають тим, хто планує власний бізнес.
Міжнародна і державна підтримка дають можливість не тільки відкрити бізнес, а й отримати нову професію
За словами експерта з моніторингу та соціального партнерства, президента YMCA Запорізької області Юрія Білого, ще ніколи міжнародна спільнота і держава не допомагали українцям у питаннях зайнятості та професійного розвитку так, як зараз.
«Якщо людина безробітна – вона може знайти роботу. Працює дуже багато грантових програм різного спрямування – підвищення кваліфікації, перекваліфікації, стажування Якщо їй потрібні фінансові ресурси на розвиток власної справи – такі можливості також існують», – розповідає фахівець.
Минулого року організація реалізувала проєкт «Я це можу!», спрямований, зокрема, на підтримку зайнятості та підприємництва серед жителів Запорізького регіону. 15 учасників програми пройшли навчання та підготували власні бізнес-плани або соціальні проєкти. Шестеро з них ще до завершення курсу тренінгів подали свої ідеї через портал «Дія» і отримали грантове фінансування. Іншим експерти програми цього року допоможуть знайти інвестиції з інших джерел.
Учасники тренінгу в межах навчальної програми «Я це можу!» YMCA Запорізької області розвивають власні гнучкі навички для працевлаштування. Юрій Білий – у центрі в нижньому ряду
Попри багато історій успіху, на жаль, у прифронтовому Запоріжжі деякі іноземні донорські організації бачать багато ризиків, пов’язаних з відкриттям власної справи.
«Наприкінці року ми аналізували різноманітні міжнародні програми, які реалізують в Україні. І дуже прикро, що в деяких – Запорізькій області місця немає, – констатує Юрій Білий. – Але є інші грантові проєкти, які можуть допомогти бізнесу або підприємцям-початківцям».
Зокрема, експерт радить підприємцям-початківцям звернути увагу на можливості Державного центру зайнятості, який пропонує не лише гранти на власну справу, а ще й перелік можливостей для перенавчання та підвищення кваліфікації, щоб перетворити своє хобі у бізнес. Наприклад, за даними служби зайнятості у 2023 році 855 запоріжців отримали ваучери на безкоштовне навчання за 124 професіями та спеціальностями.
***
Попри загрози ракетних обстрілів та зменшення обсягів продажів малий та середній запорізький бізнес продовжує всупереч складнощам стійко працювати. У місті за 50 кілометрів від лінії фронту релокація потужностей не стала масовим явищем. Нових підприємців навпаки більшає, а досвідчені гравці відкривають додаткові об’єкти.
Однак це не означає, що підприємцям не потрібна допомога. В бізнес-асоціаціях наголошують, що для більшого розвитку їх учасниками необхідна підтримка від місцевої влади. А експерти з фандрейзингу зазначають, що в більшості випадків керівникам малого та середнього бізнесу не вистачає часу та знань, щоб, окрім операційних щоденних завдань, ще й шукати можливості грантового фінансування.
За півтора року дії урядової програми «єРобота» підприємці Запорізького регіону загалом отримали 160 грантів загальним обсягом у 39 мільйонів гривень. Вочевидь, величезна кількість самозайнятих осіб та власників бізнесу не знають про можливості державної підтримки або не вірять в успіх після подання заявки.
Відтак підприємцям радять звертатися за допомогою до організацій (як до Державної служби зайнятості, так, наприклад, і до торгово-промислових палат), які працюють з бізнесом задля пошуку фінансування. Це допоможе максимально використати актуальні на сьогодні можливості і знайти ресурси для розвитку справи.
Текст – Андрій Вавілов, Яна Петрова
Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України. Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
