Федір Кіселар. Особистий архів військового на позивний «Кат»
Про службу в групі прикриття саперів
У 2022 ми виконували завдання по прикриттю саперних груп, які працювали на перших лініях зіткнення на кордоні з РФ. Я виходив за 20-30 хвилин до саперних груп, займав позицію, слідкував за небом, за обстановкою на лінії зіткнення, займався виключно спостереженням. Якщо група ДРГ заходила, то я відкривав вогонь і відволікав їх. Вони відходили назад, а я по рації передавав саперному підрозділу, що треба відходити з позицій, на яких вони працюють, бо можливе ураження.
Федір Кіселар. Особистий архів військового на позивний «Кат»
Про поранення, яке дістав під час розмінування
Пішов розміновувати, побачив, що лежить хлопець на полі, зрозумів, що він уже загинув, вирішив його витягувати. Я нахилився, взяв його за броню правою рукою, потім ліхтариком посвітив, подивився, де сліди є, щоб поставити ліву ногу, поставив, і тільки вперся нею – вибух стався. Ймовірно, була встановлена протипіхотна міна подвійної дії. Виходить, що хлопець її запустив, а я вже на неї наступив. Коли вже впав, побачив, що у мене немає лівої ноги, а права розірвана повністю. Я наклав турнікети й доповів, що потребую евакуації. Мені дуже пощастило, що я не впав на додаткові міни.
Федір Кіселар. Особистий архів військового на позивний «Кат»
Про повернення на службу після ампутації
Я не розумію, що я можу робити в цивільному житті, якщо продовжується війна? Я жодного разу не подумав, що я тепер інвалід. Я й досі не оформив навіть групу. Мені це не цікаво та не потрібно. У мене проблема була більша – повернутися у військо: мене ж з кінцівкою списували. Я зараз вважаюся непридатним до військової служби.
Федір Кіселар з побратимами. Особистий архів військового на позивний «Кат»
Про життя після протезування
Виконую далі завдання. Я повністю самостійний в цьому, й мені допомога стороння не потрібна. Взагалі ніякого дискомфорту й комплексу немає. Єдина проблема – дуже хочеться поплавати в річці. Я дуже люблю річку. Я мріяв, що в Дніпрі колись поплаваю. А я не можу цього зробити, бо не можу у воду зайти. Пацани кажуть: “Ми тебе занесемо й винесемо”. Кажу: “Ні! Треба продумати спосіб, як туди зайти самостійно".
Федір Кіселар під час реабілітації. Особистий архів військового на позивний «Кат»
Про необхідність саперів після перемоги
Після війни буде величезний виклик щодо розмінувань. Земля замінована практично по всій Україні у величезних кількостях. Запоріжжя навіть, можливо, чи не найбільше. Після війни професія сапер, можливо, змінить військову форму на цивільну.
Федір Кіселар з побратимами. Особистий архів військового на позивний «Кат»
Про нинішню роботу з дроном-бомпером "Вампір"
Дрон-бомпер "Вампір" може не тільки вражати ціль, а й доправляти на позиції провізію та боєприпаси. Був випадок, коли хлопці не виходили з позиції 70 діб. До них не могли дістатися. Хлопці були без їжі, без води, без медикаментів. Ми доставили. Був ще такий курйоз: хлопці раділи, що їм доставили гуманітарку, а ми їх ледве не вбили нею. Кинули трохи на голову. Але всі живі.
Федір Кіселар з побратимами. Особистий архів військового на позивний «Кат»
Про стосунки з побратимами
Дружби не може бути між командиром і підлеглим, бо є непопулярні рішення, які ти маєш приймати, а це може потім шкодити й тобі, і бійцю. А повага до бійця повинна бути на першому рівні. Всі непопулярні рішення я виконую з ними особисто
Федір Кіселар. Суспільне Запоріжжя
Про мотивацію воювати
Моя мотивація – це перемога в цій війні. "Рабів до Раю не пускають" – це слоган нашого підрозділу. Я вважаю, що кожен чоловік повинен захистити свою родину, друзів, місто, в якому живе, село. І, звісно, державу. Не просто щось зробити, а захистити.
Ми вже знищили росіян морально. Сто відсотків весь світ зрозумів, що Росія – це не та держава, з якою всі раніше рахувалися. Ми можемо перемогти, і ми переможемо.
Федір Кіселар під час нагородження президентом Володимиром Зеленським. Facebook/91 окрема Охтирська бригада підтримки
Докладніше інтерв'ю з військовим дивіться тут.
