онкоцентр в окупованому Мелітополі. фото з відкритих джерел
У Мелітополі онкохворі й без того місяцями чекають на лікарів, займають черги ще затемна та їдуть лікуватися до Криму й Росії.
Тепер федеральний проєкт боротьби з раком хочуть урізати майже у 12 разів, а видатки на охорону здоров’я окупованих територій — більш ніж у 15. Те, що раніше було поганим лікуванням, ризикує перетворитися просто на те, що тяжкохворих пацієнтів залишать сам на сам із хворобою цілком на законних підставах країни-окупанта. У пояснювальній записці до проєкту російського бюджету цифри гранично прості:
— Цього року на проєкт виділяють 44,896 млрд рублів, а наступного — лише 3,873 млрд. Ще у 2025 році фінансування становило 148,46 млрд рублів.
Тобто за два роки федеральні видатки саме за проєктом «Боротьба з онкологічними захворюваннями» скорочуються приблизно у 38 разів. Ця програма включає закупівлю обладнання, лікарське забезпечення та розвиток ранньої діагностики.
Читайте також: У Мелітополі партизани спалили машину окупантів, а над містом стріляють по дронах: «свято» триває (відео)
Це не означає, що із січня вся онкологічна допомога в Росії зникне: лікування фінансується не лише з цього проєкту. Але для Мелітополя важливіше інше — скорочують гроші саме на ті напрямки, яких тут уже зараз не вистачає. Після окупації жителі міста дедалі частіше змушені шукати лікування за межами Мелітополя. До Криму їдуть не тому, що там приємніше лікуватися, а тому що вдома можна тижнями чекати на обстеження або просто не знайти потрібного фахівця.
З онкологами ситуація ще жорсткіша. Черги біля диспансеру займали з п’ятої ранку, люди скаржилися на місяці очікування, а приїжджі медики стикалися вже із запущеними випадками. Водночас окупаційна влада встигала розповідати про «сучасне обладнання» та нібито новий рівень лікування. Тільки самі пацієнти паралельно продовжували шукати клініки у Сімферополі та Ростові. І тепер до нестачі лікарів, черг та поїздок додається бюджет. Причому скорочують не лише федеральний онкопроєкт.
У проєкті бюджету фінансування всього нацпроєкту «Тривале та активне життя» на 2027 рік зменшується до 145,9 млрд рублів проти 181,1 млрд у 2026-му. Окремі видатки на підтримку охорони здоров’я на окупованих територіях України, згідно з опублікованими розрахунками, збираються урізати з 8 млрд до 522 млн рублів — більш ніж у 15 разів. Ось тут для Мелітополя й починається найнебезпечніше. Раніше система хоча б залишала людині маршрут: немає лікаря тут — чекай направлення, шукай квоту, збирай документи, їдь до Криму або далі в Росію.
Читайте також: не рятують ні сітки, ні маскування: на трасі під Мелітополем знову горять вантажівки (відео)
Це принизливо, дорого, а при онкології іноді просто надто довго, але маршрут хоча б існував. Тепер грошей стає менше одразу на кількох рівнях. Це не дозволяє сьогодні чесно сказати, що «квот взагалі не буде». Але цілком дозволяє поставити інше питання: скільки пацієнтів за такого фінансування взагалі дочекаються своєї черги, препарату, обстеження чи направлення вчасно? Бо онкологія відрізняється від багатьох інших хвороб однією жорстокою річчю: її не можна нескінченно переносити «на наступний місяць».
Поки людина чекає на лікаря, обстеження чи місце в іншій клініці, захворювання не стоїть у тій самій черзі разом із нею. Саме тому для Мелітополя скорочення виглядає набагато страшніше за сухі бюджетні відсотки. Там, де система й раніше фактично виштовхувала хворого з міста в пошуках лікування, скорочувати гроші — означає звужувати й без того вузький вихід. Досі мелітопольському онкохворому хоча б казали: лікуватися тут не виходить — їдьте туди. Тепер усе йде до того, що й це «туди» буде доступне далеко не кожному. А рак, на відміну від російського бюджету, секвестру чекати не вміє.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
