Сеул спростував обіцянки військової допомоги Україні / © Getty Images
У Південній Кореї офіційно заявили, що не домовлялися з Україною про надання військової допомоги в обмін на передачу двох північнокорейських військовослужбовців, які потрапили в полон. Повідомляє ТСН.
Представники Національної розвідувальної служби Південної Кореї 30 вересня спростували інформацію про нібито існування такої домовленості.
Що заявили у Південній Кореї
За словами південнокорейського депутата Ю Йон Ха, під час передачі двох військових, захоплених у Курській області Росії, Україна не висувала жодних попередніх умов.
Парламентарій припустив, що президент України Володимир Зеленський міг публічно повідомити про передачу військових під час Генеральної асамблеї ООН, щоб привернути увагу суспільства Південної Кореї до питання можливої військової підтримки Києва.
Південна Корея є одним із найбільших виробників озброєнь у світі. Водночас, попри заклики західних держав та України надати системи протиповітряної оборони, Сеул наразі обмежується нелетальною допомогою, зокрема обладнанням для розмінування.
Двох північнокорейських військовослужбовців доправили до Південної Кореї ще в середині вересня. Медичне обстеження не виявило у них проблем зі здоров'ям.
Оскільки полонені належали до сил спеціального призначення КНДР, їхні свідчення можуть містити інформацію про військові можливості Пхеньяна, підготовку військових та особливості участі північнокорейських сил у російсько-українській війні.
Який статус мають військові
Аналітики The Independent зазначають, що перевірка особистостей та обставин перебування військових під опікою південнокорейської розвідки може тривати до 90 днів. Фахівці мають встановити їхні особи, з'ясувати причини втечі та оцінити можливі ризики для національної безпеки.
У матеріалі також наголошується на принципі невідворотності захисту від повернення, передбаченому міжнародним правом. Згідно з наведеною оцінкою, військових не можуть примусово повернути до Північної Кореї, якщо їм там загрожують переслідування чи катування.
Раніше лідер КНДР Кім Чен Ин публічно хвалив військових, які, за повідомленнями, вчинили самогубство під час боїв у Курській області, щоб не потрапити в український полон.
Експерти зазначають, що міжнародне право може дозволяти передачу полонених третій країні, якщо вони самі добровільно висловлять таке бажання.
Через полонених між Києвом і Сеулом виникла напруга
Питання передачі північнокорейських військових уже стало причиною дипломатичної напруги між Україною та Південною Кореєю.
Сеул заявляв, що операція мала залишатися конфіденційною, оскільки розголошення могло становити небезпеку для самих військових та їхніх родин у КНДР. Українська сторона, своєю чергою, наголошувала, що повідомила лише про факт передачі без розкриття чутливих деталей.
На тлі загострення ситуації Південна Корея викликала виконувача обов'язків посла України Андрія Вешкіна. Перший заступник міністра закордонних справ Пак Юн Джу передав українському дипломату позицію уряду та зажадав пояснень і вибачень.
Південнокорейська сторона також заявляла, що заперечення Києвом існування домовленості про нерозголошення негативно впливає на взаємну довіру та двосторонні відносини.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
