Під час масованої атаки у ніч на 24 травня Росія могла застосувати одразу дві балістичні ракети середньої дальності комплексу «Орешник» («Кедр»).
Російський військово-промисловий комплекс, попри агресивні спроби продемонструвати Заходу новітню «аналоговнєт»-зброю, знову зіткнувся із суворими реаліями технічної недосконалості власних розробок. Гучні заяви Кремля про запуск у серійне виробництво експериментальних балістичних систем середньої дальності нівелюються першими ж фактами їхнього бойового застосування. Намагання атакувати мирні українські міста стратегічною зброєю обернулися для окупантів внутрішньою катастрофою через передчасний схід боєприпасу з траєкторії польоту.
Як повідомляє 62.ua з посиланням на оперативні розслідування профільного моніторингового каналу «ЄРадар», під час масованого комбінованого повітряного нальоту в ніч на 24 травня 2026 року російські війська, ймовірно, здійснили одночасний запуск двох балістичних ракет середньої дальності експериментального комплексу «Орєшнік» (також відомого за шифром «Кедр»). Проте перший пуск виявився абсолютно аварійним: новітня ракета збилася з курсу і розсипалася у безпосередній близькості від пускових районів, рухнувши на передмістя тимчасово окупованого Донецька.
Вебкамери проти пропаганди: похвилинна хронологія інциденту
Факт падіння російського стратегічного озброєння на підконтрольну Кремлю територію оперативно зафіксували та підтвердили фахівці OSINT-спільноти «Кіберборошно». Дослідники провели ретельний географічний та похвилинний аналіз відеозаписів із донецьких вуличних вебкамер, які випадково задокументували процес передчасного розкриття бойових блоків.
Аналітики виявили такі деталі аварії:
- Орієнтир локації: На фоні спалахів від вибухів чітко ідентифіковано характерні конструкції недобудованого торговельно-розважального центру Rose Park у Донецьку;
- Вектор зйомки: Об'єктив камери спостереження був направлений у північному та північно-західному напрямках — у бік лінії Авдіївка–Краматорськ–Слов’янськ–Ізюм–Вовчанськ–Бєлгород;
- Таймінг катастрофи: Перші вибухи суббоєприпасів у передмісті Донецька зафіксовані приблизно о 01:00 ночі. Це орієнтовно на 15–20 хвилин раніше, ніж друга аналогічна ракета досягла своєї цілі та вдарила по Білій Церкві у Київській області.
Реальні руйнування та скромні бойові можливості «аналоговнєта»
Деталі наслідків падіння експериментальної балістичної зброї на житлові квартали оприлюднив військовий кореспондент профільного каналу Армія TV Сергій Місюра. За його інформацією, касетні елементи російської ракети хаотично розсипалися по цивільній забудові.
Структура влучань та масштаб завданих збитків виглядають так:
- Удар по кооперативу: Шість бойових суббоєприпасів поцілили в місцевий гаражний кооператив та прилеглу до нього територію, внаслідок чого повністю вигоріли та були знищені 8 приватних гаражів;
- Промислова зона: Ще шість касетних елементів рухнули на територію покинутого і занедбаного заводу, розташованого поруч;
- Ефективність бойової частини: Один із бойових елементів вибухнув прямо на узбіччі автомобільної дороги. На місці прильоту утворилася вирва діаметром близько 2 метрів та завглибшки всього 60 сантиметрів. Військові експерти підкреслюють, що навіть з урахуванням твердого ущільненого ґрунту, такі руйнівні показники свідчать про вкрай обмежену та скромну потужність неядерного заряду.
Технічні характеристики «Орєшніка» та дефіцитний статус у РФ
Згідно з офіційними довідковими даними, комплекс «Орєшнік» позиціонується Москвою як балістична ракета середньої дальності класу «земля–земля». Залежно від тактичних завдань, вона спроможна нести як термоядерну, так і звичайну фугасно-касетну бойову частину. Заявлена максимальна швидкість ракети на завершальній траєкторії пікірування становить до 13,5 тисяч км/год. Конструкція передбачає наявність до шести роздільних бойових блоків, кожен з яких укомплектований ще шістьма касетними елементами — сукупно до 36 одиниць ураження в одному залпі.
Проте реальні масштаби загрози суттєво обмежені промисловими можливостями агресора. За закритими даними Служби зовнішньої розвідки України, станом на кінець січня 2026 року в розпорядженні армії РФ було не більше 3–4 боєздатних ракет цього типу. Початкові плани військово-політичного керівництва Росії передбачали розгортання серійного конвеєра у 2026 році з темпами випуску щонайменше 5 одиниць на рік. Наразі міжнародні спостерігачі з'ясовують, наскільки сильно останні успішні удари українських далекобійних дронів по оборонних підприємствах всередині РФ скоригували та загальмували ці амбітні графіки Кремля.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
