Супутникобудування сьогодні розвивається (фото ілюстративне: Getty Images)
Сучасна архітектура національної безпеки та оборони є абсолютно неможливою без залучення космічного компонента. Повноцінний моніторинг геополітичних загроз, зв'язок та розвідка вимагають постійної присутності на навколоземній орбіті. Проте для України розгортання власних космічних програм наразі ускладнене хронічним недофінансуванням, розпорошеністю наукових кадрів та втратою унікальних радянських та пострадянських виробничих ланцюжків.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на ексклюзивне інтерв'ю головного наукового співробітника та колишнього директора Інституту космічних досліджень НАНУ Олега Федорова, вітчизняна аерокосмічна галузь наразі опинилася у глибокій кризі. Науковець констатував, що держава втратила левову частку колишнього технологічного потенціалу, а питання його повноцінного самостійного відновлення через війну та брак фінансування наразі взагалі не стоїть на порядку денному.
Тільки в кооперації: реальний стан вітчизняного супутникобудування
Попри песимістичні тенденції, Державне космічне агентство України намагається змінити ситуацію та напрацьовує контури нової профільної програми. Проте експерти одностайні: створювати конкурентоспроможну космічну техніку самотужними зусиллями країна більше не спроможна.
Головні чинники та особливості сучасного етапу розвитку галузі виглядають так:
- Міжнародне партнерство: Будь-які перспективні розробки українських інженерів тепер можливі виключно в межах глибокої кооперації з іноземними компаніями та західними космічними агентствами.
- Студентські інновації: Світ супутникобудування змінюється дуже стрімко. Позитивні зрушення демонструють наукові команди КПІ (Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»), які у партнерстві з міжнародними структурами успішно проектують та запускають демонстраційні мікросупутники.
- Спеціалізація на моніторингу: Історично Україна мала успішний досвід створення апаратів для оптико-електронного спостереження Землі (зокрема, відома вітчизняна серія «Січ»).
Провал «Либеді» та потреба у глобальному аудиті
Водночас у сегменті телекомунікаційних апаратів (супутників зв'язку) Україна не має успіхів. Експерт визнав, що розгортання таких проектів у найближчі роки є малоймовірним. Єдина спроба розробити та запустити власний геостаціонарний телекомунікаційний супутник «Либідь» із залученням закордонних підрядників виявилася абсолютно невдалою через фінансові скандали та прорахунки керівництва.
Олег Федоров наголосив на важливості радикальних державних реформ для реанімації сектору:
- Проведення ревізії: Державі необхідно невідкладно реалізувати комплексний аудит діючих підприємств, збережених виробничих потужностей, залишків технологічних фондів та наявних наукових кадрів, адже кадровий голод у галузі є критичним.
- Формування візії: Головна проблема полягає у відсутності чіткого і монолітного державного бачення розвитку аерокосмічного сектору. Ті поодинокі зусилля, які демонструють окремі ентузіасти чи КБ, є розпорошеними і не об'єднані спільною стратегічною метою.
Західні партнери висловлюють об'єктивну готовність допомагати Україні інтегруватися у світовий космічний простір та надавати технологічну підтримку. Проте без формування єдиного державного координаційного центру та значних капіталовкладень забезпечити суверенну космічну безпеку країні не вдасться.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
