Створять спеціальну базу даних, щоб покарати військових злочинців, які тероризували жителів Мелітопольщини

Создадут специальную базу данных, чтобы наказать военных преступников, терроризировавших жителей Мелитопольщины

Незалежні міжнародні комісії продовжують фіксувати докази воєнних злочинів у вигляді тортур, зґвалтувань і вбивств у Запорізькій області. Відповідні свідчення були отримані від людей, які перебували в "катівнях", облаштованими російськими загарбниками.

Викрадені мешканці окупованого регіону, яким вдалося вийти живими із катівень рашистів, дали свідчення та повідомили про існування кімнат, спеціально відведених для допитів і тортур. Комісія задокументувала додаткові місця утримання, в яких російська влада регулярно застосовувала тортури.

Причому раніше, спеціальний доповідач ООН з питання про тортури на пресконференції в Києві Еліс Джилл Едвардс заявила, що катування та інші нелюдські дії, які вчиняються російською владою щодо українських цивільних осіб, організовані як частина державної політики, спрямованої на залякування, навіювання страху, покарання або отримання інформації та зізнань.

— Ці жорстокі акти не є випадковими або ненавмисними, а скоріше організовані як частина державної політики, спрямованої на залякування, навіювання страху, покарання або отримання інформації та зізнань", — ідеться в заяві Едвардс, опублікованій після закінчення її офіційного візиту в Україну.

Серед інформації були свідчення про вплив електричним струмом на вуха і геніталії, побиття, імітацію страти під дулом пістолета, симуляцію утоплення, погрози зґвалтування або смерті, висміювання і приниження. Українські цивільні особи та військові, які повернулися з полону, розповідали про те, що їх утримували в тісноті, у переповнених підвалах і камерах і погано годували.

Наразі розроблено спеціальну програму I-DOC, яка дає змогу проаналізувати злочини, скоєні росіянами на території України, зокрема в окупованому Мелітополі. На основі цього складатимуть санкційні списки військових злочинців. База даних також допомагає збирати інформацію, необхідну для подачі позовів до Європейського суду з прав людини, і вираховувати злочинців, які опинилися за кордоном.

Про це розповіла керівниця Центру документації та підзвітності Норвезького Гельсінського комітету Лене Ваттеланд сьогодні під час презентації аналітики "Довільні затримання та захоплення цивільних заручників у північних регіонах України", передає кореспондент видання ZMINA.

За словами Лене Ваттеланд, програма I-DOC, яка розроблялася відповідно до міжнародного законодавства, дає змогу проаналізувати злочини, скоєні росіянами на території України, і на основі цього скласти санкційні списки. База даних також допомагає збирати інформацію, необхідну для подачі позовів до Європейського суду з прав людини, і обчислювати злочинців, які опинилися за кордоном.

"Звичайно, ми не довіряємо національним судам у РФ. В Україні ми співпрацюємо з Офісом генпрокурора, який має доступ до I-DOC. Завдяки цьому ми можемо використовувати цю інформацію, щоб документувати різні кейси, і передавати їх у міжнародні суди для подальшого розслідування", — зазначила керівниця ЦДП.

Вона пояснила, що I-DOC — це дуже детальна база даних, до якої додаються документи із судових справ і протоколи опитаних людей. Вона автоматично встановлює зв'язки між кейсами, де згадуються одні й ті самі підозрювані. Тобто система сама вибудовує ієрархію людей, які вчинили злочини, — від керівників до звичайних виконавців.

"Це дуже зручна система для роботи з документами. Вона дає змогу знаходити зв'язок між потерпілим і злочинцями. Усі зібрані дані можна використовувати в міжнародних судах", — стверджує Лене Ваттеланд.

База даних I-DOC — це інструмент, який дає змогу аналізувати та систематизувати воєнні злочини та злочини проти людяності. Дані, отримані з його допомогою, можна використовувати для розгляду справ у національних і міжнародних судах. I-DOC дає змогу переводити в цифровий формат матеріали кримінальних проваджень, що стосуються порушень міжнародного гуманітарного права.

Крім цього, вона надає можливість ефективніше використовувати докази, зібрані під час розслідування кримінальних справ. Завдяки системі громадські організації можуть оцінити масштаб злочину, проаналізувати контекст, у якому його було скоєно, а також дослідити його вплив на окупаційну політику держави-агресора. Як відомо, станом на 30 жовтня Офіс генпрокурора України зареєстрував 108 283 воєнні злочини, що розслідуються за статтею 438 КК (порушення законів та звичаїв війни).

Нагадаємо, на Запорізькому напрямку рашисти розстріляли українських військових. У мережі з'явилися страшні кадри з місця злочину. Тіла були знайдені зі зв'язаними руками за спиною.

Джерело

Корисний сайт для мешканців міста Запоріжжя