Ситуація зі сказом у Мелітопольському районі близька до катастрофічної. Жителі сіл масово скаржаться на засилля агресивних диких тварин.
У селах Мелітопольського району нашестя диких тварин. Скарги на засилля агресивних диких тварин у селах і на околицях окупованого Мелітополя вже давно стали масовими. Вовки почали розмножуватися в загрозливих кількостях, а окупаційна влада радить людям боротися з агресивними хижаками криками, розмахуючи палицею та жбурляти в хижака каміння. Люди бояться сказу, яким дикі тварини можуть заразити домашніх тварин, адже вовки та лисиці регулярно нападають на домашніх тварин. Окупаційна "влада" ніяк не реагує на звернення громадян, але така проблема пущена на самоплив може призвести до дуже страшних наслідків.
— У нас у селі Терпіння проблема — лисиці зі сказом, — скаржаться жителі Мелітопольщини. Те, що вони живність домашню розривають — це, на жаль, півбіди, а ось те, що в нас скоро півсела тварин зі сказом буде, а вулицями ходять і дорослі, і діти, яких ці тварини покусати можуть — це величезна проблема. У нашій сільській раді єдине рішення це відстріл, а він заборонений.
Окупанти проблему сказу визнали, але лише "частково". На їхню думку, осередок сказу рівно в тому будинку, де виявлено випадок небезпечного захворювання. І поширенню не підлягає…
— Епізоотичне вогнище зі сказу встановлено в межах території будинку 33 вулиці Шкільна, с. Данило-Іванівка м. Данило-Іванівка. Данило-Іванівка м. Мелітополь, а також на території будинку 56 вул. Молодіжна, с. Молодіжна. Молодіжна, с. Зоря Чернігівського району, — повідомили рашисти.
— Охрініти, які докладні адреси осередків! — дивуються мелітопольці.
— Бродячих собак у місті зграї бігають, поки що цим ніхто не опікується, на жаль, і навряд чи цих собак щеплюють від сказу.
У реальності навіть невеликий укус бродячого собаки, лисиці, що випадково забігла в село, може мати безліч неприємних наслідків, включно з летальним результатом. Тварина може виявитися смертельно небезпечною, якщо вона заражена вірусом сказу, який під час укусу передається людині. Адже сказ — це надзвичайно небезпечне вірусне захворювання, що практично не піддається лікуванню, вражає нервову систему і призводить до летального (смертельного) результату. Сприйнятливі до вірусу всі види домашніх тварин, гризуни, дикі м'ясоїдні тварини, а також людина. Оскільки лікування тварин від цього захворювання не розроблено, заражених тварин присипляють.
Сказ — типова ранова інфекція, за якої зараження найчастіше відбувається під час укусу. На практиці мають місце випадки зараження під час ослинення скаженою твариною. Після проникнення в організм вірус сказу поширюється нервовими закінченнями, вражаючи практично всю нервову систему. В Україні профілактика сказу в людини ґрунтується на ліквідації сказу тварин шляхом:
- а) винищення хижих тварин мисливцями до певної їх щільності на 1 га;
- б) вилову і поміщення в притулки бродячих собак і котів;
- в) імунізації домашніх тварин, насамперед, собак, котів проти сказу;
- г) дотримання правил утримання службових і домашніх собак (реєстрація їх, носіння намордників, утримання на прив'язі тощо).
Проводиться профілактична вакцинація проти сказу особам, які при виконанні своїх професійних обов'язків мають високий ризик заразитися сказом: ветеринарним працівникам, мисливцям, лісникам, особам, які виконують роботи з вилову та утримання безпритульних тварин. У рашистів же вся боротьба зі сказом обмежується попередженням у соцмережі: чисельність диких і бродячих тварин ніхто не контролює, притулку в місті немає. Тож невдовзі наслідки недбалості окупантів можуть стати катастрофічними.
