Наступного року на абітурієнтів чекають важливі нововведення. Рада ухвалила закон про зміни в системі освіти України, що стосуються правил НМТ та ДПА. При цьому скасування заочної форми навчання поки що не буде.
Докладніше про особливості вступної кампанії 2024 та освітню реформу – в матеріалі РБК-Україна нижче.
При підготовці використовувалися наступні джерела: інформація порталу Міністерства освіти і науки України, дані Українського центру оцінювання якості освіти, публікації пресслужби Комітету з питань освіти, науки та інновацій, сайт Освіта.ua, тексти законопроєктів №10092 та № 10177.
Заочка залишається?
8 листопада парламент ухвалив законопроєкт №10092 щодо особливостей вступної кампанії 2024. Напередодні документ широко обговорювали, адже в тексті пропонувалося ліквідувати заочну та вечірню форми здобуття освіти у вишах з наступного року. До того ж в Мінцифри анонсували запровадження дистанційної форми навчання замість заочної.
Однак перед голосуванням Комітет ВР з питань освіти прибрав вищезазначені норми із проєкту закону. Таким чином, у 2024 році абітурієнти зможуть вступати до закладів освіти України на здобуття ступеня магістра чи бакалавра за трьома формами освіти – денною, заочною та вечірньою.
Проте варто зазначити, норма щодо скасування заочки міститься ще в одному проєкті закону №10177 "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті". Він був затверджений Кабміном 20 жовтня.
В уряді пояснюють необхідність змін тим, що через пандемію коронавірусу та повномасштабну війну заочна й вечірня форми здобуття освіти фактично втратили актуальність, трансформувавшись у дистанційну.
"Саме тому з 2024 року пропонуємо відмовитися від заочної та вечірньої форм навчання, які в нас залишились із часів СРСР, і перейти до зрозумілої в ЄС дистанційної форми. Звертаємо увагу, що в європейському просторі заочної форми взагалі немає", – йдеться в рішенні Кабміну.
Наразі законопроєкт уряду надано на ознайомлення ВР.
Кількість предметів НМТ збільшили
У 2024 році українські випускники знов складатимуть Національний мультипредметний тест (НМТ) – комп'ютерний онлайн-тест, який з початку війни замінив ЗНО.
Однак кількість предметів, по яких проводитимуть тестування, збільшили до 4-х. Також збільшена кількість обов'язкових предметів.
Фото: предмети на НМТ 2024 (facebook.com/UAMON)
На НМТ 2024 будуть обов'язковими такі 3 предмети:
- українська мова;
- математика;
- історія України (додали).
4-й предмет можна буде вибрати з такого переліку:
- українська література;
- англійська мова;
- іспанська мова;
- німецька мова;
- французька мова;
- біологія;
- географія;
- фізика;
- хімія.
Як пояснили в МОН, історію України додали до переліку обов'язкових, адже цей предмет найчастіше обирали протягом останніх років та його результати можна використати для вступу на спеціальності різних направленостей – як гуманітарних, так і технічних.
Особливості НМТ та вступу 2024
На складання кожного предмета тесту в учня буде 60 хвилин. Весь час розділять на два блоки по 120 хвилин кожний – по 2 предмети з перервою між ними.
У МОН зазначають, що така модель НМТ враховуватиме безпекову ситуацію. Адже учасникам, яким потрібно подолати значну відстань до пункту тестування, потрібно буде лише один раз з'явитися до екзаменаційного центру. А ті, хто складатиме тестування за кордоном, зможуть це зробити у місцевих екзаменаційних центрах.
При цьому пробного НМТ у 2024 році не буде. Український центр оцінювання якості освіти проінформує учасників про специфіку тестування, а також оприлюднить демонстраційні варіанти тестів.
Конкурсний відбір до вишів будуть проводити за результатами зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року або вступних тестів НМТ 2022-2024 років.
Припиняється набір молодших бакалаврів
Від 2024 року не проводитиметься набір вступників для здобуття ступеня освіти молодшого бакалавра (норма ухваленого законопроєкту №10092).
Рішення ухвалили для оптимізації структури набору вступників та розвитку міждисциплінарних освітніх програм. Планується, що відсутність набору молодших бакалаврів сприятиме модернізації мережі закладів вищої освіти.
Зазначимо, молодший бакалавр – ступінь передвищої освіти, що підтверджує здатність особи виконувати спеціалізовані завдання у певній галузі професійної діяльності.
Його можна отримати переважно у фахових коледжах, а також у закладах професійно-технічної освіти та вищої освіти, якщо вони мають відповідну ліцензію на підготовку. Ступінь молодшого бакалавра було затверджено в червні 2019 року.
ДПА скасовано
У 2024 році не буде проводитись Державна підсумкова атестація (ДПА) для випускників усіх ступенів середньої освіти.
Учні та учениці 4-х, 9-х і 11-х класів не складатимуть ДПА. При цьому НМТ буде обов'язковим тільки для абітурієнтів.
Тобто якщо 11-класник не планує вступати до закладу вищої освіти, йому не потрібно буде складати Держатестацію та Національний мультипредметний тест.
Фото: ДПА не буде в 2024 році (facebook.com/UAMON)
Наступного року відбудеться пілотування інструменту ДПА після 4-го класу серед обмеженої кількості учнів. Проте в МОН наголошують, що атестація в 4-му класі не впливає на подальше навчання, а потрібне для моніторингу якості освіти та коригування освітньої політики.
Що відомо про реформу освітнього процесу
Уряд має намір внести суттєві зміни в систему вищої освіти України. Напрацювання щодо освітньої реформи було викладено в згаданому вище законопроєкті №10177, що знаходиться на розгляді парламенту.
Окрім переходу на дистанційне навчання з заочної та вечірньої, або навіть денної форм пропонується:
- Можливість регулювати терміни навчання. Наприклад, пришвидшити навчання й завершити бакалаврат за 3 роки замість 4-х. Або здобути ступінь за довший термін – за 6 років.
- Можливість обирати конкретну спеціальність. Студенти зможуть обирати спеціальність після року навчання, а не перед вступом.
- Фіксована кількість занять в аудиторії. Визначена обов'язкова кількість практичних занять та лекцій в аудиторії. Раніше цей показник не регулювався і студенти деяких вишів були вимушені опрацьовувати дисципліни майже самостійно.
- Курси на вибір. Стане менше вибіркових курсів для регульованих спеціальностей та свобода дій для нерегульованих. Студенти зможуть обирати більше курсів – від 25 до 50%.
В Уряді наголосили, що ці реформи мають на меті оптимізувати українську вищу освіту до європейських стандартів та забезпечити більшу свободу дій для студентів.
