Після початку повномасштабного вторгнення тисячі жителів Мелітопольщини виїхали за кордон. Вони залишаються громадянами України, а отже мають зобов'язання перед країною.
23 квітня Кабмін видав постанову № 443, відповідно до якої українські чоловіки призовного віку (від 18 до 60 років), які виїхали з України, більше не зможуть отримувати паспорти громадянина України та закордонні паспорти у філіях держпідприємства Документ за межами України.
Дуже багато мелітопольців можуть опинитися за кордоном із простроченими паспортами або взагалі без документів, у разі їх втрати.
У таких випадках дуже багато залежить від позиції країн, які надали українцям захист. На сьогодні свою точку зору висловили далеко не всі держави. Однак, є країни, готові висилати з країни чоловіків призовного віку.
Польща
24 квітня польський міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш заявив, що Польща буде готова допомогти Україні повернути назад додому чоловіків призовного віку.
У коментарі телеканалу Polsat News він нагадав, що офіційна Варшава ще раніше пропонувала Києву допомогти повернути тих чоловіків, які підлягають військовій службі, щоб вони виконали свій громадянський обов'язок.
"Думаю, багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських чоловіків у готелях і кафе, і чують, скільки зусиль нам доводиться докладати, щоб допомогти Україні", — сказав Косиняк-Камиш.
Видання The Guardian наводить думку Тадеуша Колодзея, юриста польської неурядової організації Ocalenie Foundation. За його словами, польська влада не може депортувати українських чоловіків назад в Україну, а також не планує оголосити їхнє перебування в країні незаконним.
Однак наступного тижня парламент Польщі має розглянути нове законодавство, яке вимагатиме від усіх українців надавати дійсний паспорт для отримання пільг у Польщі. Раніше українські біженці могли отримати пільги, надавши також будь-які інші документи, що засвідчують їхню особу.
Литва
Міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас також заявив, що офіційний Вільнюс може опрацювати питання допомоги Україні в поверненні чоловіків призовного віку, які виїхали за кордон.
"Напрямок правильний… У які заходи це трансформується, напевно, поки що важко сказати. Мабуть, про це потрібно буде говорити конкретно", — сказав міністр журналістам у кулуарах литовського Сейму.
За словами Кащюнаса, станом на цей момент Литва поки що не розглядає конкретних заходів і стежитиме за тим, як вчинить Польща.
"Ніхто, звісно, не буде їх збирати і відвозити в Україну — цього не буде", — сказав Кащюнас. Водночас він припустив, що можна обмежити таких чоловіків у соціальних виплатах, дозволах на роботу та інших документах.
Прем'єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте заявила, що питання про повернення українців призовного віку з-за кордону в Україну потрібно обговорювати на рівні всього Європейського Союзу, пише LRT.
Вона підкреслила, що Литва може запровадити деякі заходи, щоб допомогти Україні через нові правила мобілізації. За її словами, у країні могли б перевіряти, чи виконала людина свій мобілізаційний обов'язок, чи вона законно звільнилася від призову, перед тим, як продовжувати посвідку на проживання в Литві.
Угорщина
Угорщина теж категорично проти екстрадиції чоловіків з України: віце-прем'єр Жолт Шем'єн заявив, що всі біженці з України в Угорщині "в безпеці".
"Ми не перевіряємо біженців на те, чи придатні вони до служби в армії. Угорщина не видасть їх Україні. Кожен біженець є вільною людиною в Угорщині, яка може сама вирішувати, чи залишитися їй тут, поїхати на Захід або повернутися назад", — сказав він.
Чехія
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський зазначив, що поки немає механізмів (і вони не відповідали б міжнародному праву), щоб повернути Україні громадян призовного віку для мобілізації. У країні зараз перебуває близько 200 тис. українських чоловіків із різними видами віз.
Ще у вересні міністр юстиції Чехії Володимир Ржепка заявив, що влада не буде видворяти в Україну чоловіків, які втекли від війни. Він пояснив це рішення Європейською конвенцією, що виключає екстрадицію за ухилення від служби в армії, дезертирство або непокору наказу командування. При цьому Ржепка зазначив, що українські суди можуть запросити видачу конкретної людини. Наприклад, екстрадицію можуть дозволити, якщо буде встановлено, що громадянин підробив документи для звільнення зі служби або придбав за хабар так званий "білий квиток" про непридатність за станом здоров'я.
Естонія
В Естонії спочатку заявили, що могли б допомогти Україні з мобілізацією громадян, якби між державами була відповідна угода.
"Ми із задоволенням готові укласти такий договір і допомогти Україні", — сказав глава МВС Лаурі Ляенеметс, додавши, що в країні близько 7,5 тис. українців призовного віку. Пізніше він сказав, що його слова були спотворені, а Естонія не має на меті "гнати українських чоловіків на фронт". Крапку поставила прем'єр Кая Каллас, яка підтвердила, що висилати в Україну чоловіків не будуть.
Німеччина
Представники німецької влади заявили, що рішення України обмежити чоловіків призовного віку в наданні консульських послуг і видачі паспортів не вплине на статус тимчасового захисту, який мають у Німеччині більшість біженців з України.
"Я впевнений у тому, що це не вплине на статус біженців з України, які потребують захисту, незалежно від того, чи йдеться про жінок, яких серед таких біженців переважна більшість, чи про чоловіків", — зазначив офіційний речник МВС ФРН Максиміліан Калль, відповідаючи на запитання DW.
Це означає, що якщо Польща чи Литва все ж таки наважиться обмежувати українських чоловіків призовного віку в правах, скоріш за все, це лише призведе до хвилі міграції всередині Європи.
До слова, у Державному департаменті США також висловилися щодо спроби України повернути військовозобов'язаних чоловіків додому для захисту Батьківщини. Представники департаменту зазначили, що Вашингтон не має жодного рішення чи офіційної позиції з цього питання.
