окупований Мелітополь. фото з відкритих джерел
Питання долі окупованих територій залишається найгострішим в українському суспільстві наприкінці 2025 року. На тлі розмов про можливі мирні угоди і навіть гіпотетичного референдуму щодо статусу захоплених земель соціологи представили дані, які наочно показують: чи визнає Україна втрату Мелітополя «на папері».
Читайте також: Зеленський уперше озвучив 20 пунктів мирного плану: що буде з Мелітополем і на що сподіватися його жителям
Дані свіжих опитувань груп «Рейтинг» і КМІС дозволяють зрозуміти, якою була б позиція громадян, якби вже завтра на голосування винесли питання про передачу окупованих територій Росії.
Визнання окупації: «червона лінія» для 70% громадян
Попри зростаючу втому від війни, українське суспільство зберігає жорсткі межі допустимого. Згідно з даними на грудень 2025 року:
- 72–75% українців категорично відкидають офіційне юридичне визнання окупації.
- Лише близько 17–20% опитаних теоретично готові розглядати офіційну передачу територій (таких як Мелітополь чи Маріуполь) Росії в обмін на негайний мир.
Це означає, що будь-який референдум, на який буде винесене питання «Чи згодні ви визнати окуповані території російськими?», приречений на провал. Переважна більшість проголосує «проти», навіть усвідомлюючи, що це може затягнути бойові дії.
«Замороження» без визнання: варіант, який допускають
Водночас соціологи відзначають важливий нюанс. Якщо питання референдуму звучатиме інакше — не про «передачу територій», а про «припинення вогню по нинішній лінії фронту без юридичного визнання захоплення», результати можуть бути іншими.
Понад 70% українців (хоч і без ентузіазму) готові підтримати план, за якого:
- Бойові дії припиняються на поточних позиціях.
- Україна офіційно не визнає Мелітополь та інші окуповані території частиною РФ.
- Захоплені території юридично залишаються українськими, але їх повернення відкладається на дипломатичний етап (за прикладом НДР/ФРН або досвіду інших країн).
Керівник групи «Рейтинг» Олексій Антипович в інтерв’ю РБК-Україна зазначає, що ставлення до долі захоплених земель залежить від географії респондентів.
Жителі заходу України частіше виступають за війну до переможного кінця і повне відновлення кордонів 1991 року. Натомість мешканці прифронтових областей, які перебувають у безпосередній близькості до зони бойових дій, частіше обирають варіант припинення вогню. Для них важливо зупинити загибель людей «тут і зараз», навіть якщо юридичне звільнення територій затягнеться на десятиліття.
Референдум — це ризик розколу?
Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що будь-які рішення щодо територіальної цілісності мають ухвалюватися всім народом. Однак соціологи попереджають: винесення на референдум питання про «здачу» територій, зокрема й Мелітополя, може спровокувати серйозний внутрішній конфлікт.
Більшість українців (близько 60%) вважають, що переговори мають вестися за участі міжнародних партнерів, які виступлять гарантами безпеки. Без таких гарантій (членство в ЄС, військова допомога, ППО) суспільство не піде на жодні поступки, сприймаючи будь-які угоди як «відкладений геноцид».
Підсумок очевидний: українці готові обговорювати мир, готові до складної дипломатії, але не готові дарувати свою землю агресору. Будь-яка спроба легалізувати окупацію через загальнонародне голосування сьогодні натрапить на жорстке «Ні» з боку більшості громадян країни.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
