Ілюстративне фото: у Раді Європи показали статистику про ув’язнених (Getty Images)
Проблема перенаселеності місць позбавлення волі залишається одним із ключових викликів для правових та гуманітарних систем багатьох європейських країн. Згідно з останніми моніторинговими даними, загальноєвропейський показник щільності тюремного населення продовжує демонструвати негативну динаміку, змушуючи національні уряди шукати альтернативні інструменти кримінального покарання та пробації.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на щорічну офіційну кримінальну статистику Ради Європи (SPACE I), у середньому по континенту середня кількість ув'язнених на 100 наявних у пенітенціарних установах місць зросла з 94,7 до 95,2. При цьому аналітики фіксують значні диспропорції залежно від конкретної країни: у той час як низка західноєвропейських держав працює на межі колапсу камерного фонду, Україна очолила список країн із найстрімкішим темпом декомпресії в'язниць.
Лідери за рівнем переповненості та щільності камер
Звіт Ради Європи констатує, що серед країн із чисельністю населення понад 500 тисяч осіб одразу 14 тюремних адміністрацій стикнулися із браком ліжко-місць. При цьому кількість країн, де зафіксовано критичний рівень переповненості, збільшилася з шести до дев'яти.
Найбільш складна інфраструктурна ситуація (кількість ув'язнених на 100 місць) зафіксована у таких державах:
- Туреччина та Франція: абсолютні лідери кризи — по 131 особі на 100 офіційних місць;
- Хорватія: 123 особи;
- Італія: 121 особа;
- Мальта: 118 осіб;
- Кіпр: 117 осіб;
- Угорщина: 115 осіб;
- Бельгія: 114 осіб;
- Ірландія: 112 осіб.
Крім того, категорію помірного перевантаження сформували Фінляндія (110), Греція (108), Шотландія (106), Північна Македонія (104) та Швеція (103). На граничній межі повної місткості наразі функціонують виправні установи Англії та Уельсу, Румунії, Португалії, Нідерландів, Чехії, Данії, Швейцарії, Азербайджану та Сербії.
Загальний рівень ув'язнення та феномен України
Загалом у 51 пенітенціарній адміністрації країн-членів Ради Європи під вартою перебуває 1 107 921 громадянин, що дає середній континентальний коефіцієнт у 110 засуджених на кожні 100 тисяч населення. Найвищий питомий показник ізоляції громадян на 100 тисяч жителів утримують Туреччина (458), Азербайджан (271), Молдова (245), Грузія (232) та Угорщина (206). Аномальний стрибок приросту кількості ув'язнених зафіксовано в тій же Туреччині (+29%), Чорногорії (+22%) та Люксембурзі (+20%).
На цьому тлі Україна продемонструвала унікальну для Європи позитивну тенденцію розвантаження виправних центрів. Наша держава впевнено посіла перше місце серед усього п'яти країн контенту, які змогли суттєво знизити рівень ув'язнення:
- Україна: рекордне падіння показника на -18%;
- Словаччина: зниження на -16%;
- Грузія: скорочення на -11%;
- Естонія: зменшення на -9,8%;
- Польща: падіння на -6%.
Ця позитивна динаміка в Україні багато в чому зумовлена активними процесами реформування системи юстиції, гуманізацією законодавства, ширшим застосуванням інституту пробації, а також запущеними Міністерством юстиції правовими механізмами залучення колишніх і чинних засуджених на добровільній основі до захисту держави в лавах Сил оборони України.
Демографія, кримінальні статті та статус ув'язнених
Аналітична доповідь також розкриває специфічні соціально-демографічні характеристики та внутрішню структуру європейського тюремного населення:
- Іноземні громадяни: у середньому становлять 17% від загальної кількості арештантів (з них 27% — вихідці з країн ЄС). Найвищий відсоток нерезидентів зафіксовано у Люксембурзі (78%) та Швейцарії (73%), тоді як у Румунії цей показник є мінімальним — лише 1,1%.
- Процесуальний статус: кожен четвертий ув'язнений у Європі перебуває під вартою тимчасово, у статусі підслідного (досудове тримання). В Албанії та Чорногорії цей показник є критичним (62% та 53% відповідно), а в Болгарії — найнижчим (7%).
- Гендер та вік: спостерігається чітка тенденція до старіння засуджених (частка осіб віком понад 65 років зросла до 2,9%). Найстарший середній вік ув'язнених зафіксовано в Італії (42 роки), наймолодший — у Молдові (30 років). Жіноча частка у загальній структурі дещо піднялася і становить 5,2% (найбільше жінок утримують установи Угорщини — 8,8% та Чехії — 8,6%).
Головними кримінальними причинами, через які європейці найчастіше потрапляють за ґрати, залишаються правопорушення, пов'язані з незаконним обігом та контрабандою наркотичних речовин (17,3%). Друге місце посідають класичні крадіжки та майнові злочини (12,1%), третє — умисні вбивства або замахи на життя (10,9%), а замикають четвірку лідерів зґвалтування та інші протиправні дії сексуального характеру (8,6%).
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
