в Якимівці окупанти поставили лаву в дивному місці. фото тг-каналу окупантів
Рашисти активно поширюють свою «культуру», але місця, які вони обирають, часто говорять самі за себе. Новий музей під відкритим небом розмістили в Якимівці — у, м’яко кажучи, нетривіальному місці.
Окупанти роблять життя мелітопольців складним і нестерпним, але на музеї та пам’ятники в них грошей вистачає. Менше ніж за два роки після початку окупації в Мелітополі з’явився так званий мультимедійний історичний комплекс «Росія — моя історія» з моторошним фасадом.
Пам’ятники — від Олександра Невського до Сталіна — і не лише вони, стоять всюди, кожен новий абсурдніший за попередній. Очевидно, так окупанти мітять територію.
Тепер — черговий музей під відкритим небом в Якимівці.
Пропагандисти відзвітували про появу в центрі селища артоб’єкта, присвяченого історії російського театру. Навіщо це саме тут — питання складне. Створення артоб’єкта підтримало міністерство культури РФ і музей оборони Севастополя. Та під гучною назвою «музей під відкритим небом» ховаються всього кілька фото, лавочка і два навіси. Головне — красиво подати, чим окупанти і зайнялися:
— Конструкція являє собою виставку, присвячену історії російського театру, з місцями для відпочинку дорослих і дітей. Фото та ілюстрації змінюватимуться за темами. Місце обрано не випадково: центр Акимівки, де проводяться всі значущі заходи округу, — повідомив окупаційний голова Якимівського муніципального округу Олександр Трудоношин.
«Музей» ще не відкрився, але пропагандисти розраховують, що це станеться скоро. Головне, вони переконані, що об’єкт «стане місцем тяжіння місцевих жителів».
Місцеві жителі, як водиться, не оминули увагою новий «шедевр» архітектурної думки:
— Під он тією вербичкою дуже часто спали обіс***ні бомжі. Те місце взагалі туалет. Історичне, так.
— Тепер перед сном вивчатимуть історію російського театру.
— Місце для російського театру саме те. І запах відповідний, — міркують у мережі.
Цілком може бути, що тепер жителі Мелітополя й Якимівки спостерігатимуть, хто переможе: «культура» російського театру чи звичка місцевих безхатченків і самих загарбників справляти нужду в «історично сформованій» локації.
Схоже, спосіб вираження «пошани» до російської культури тут обіцяє бути вельми оригінальним.
