Антидронові мережі біля резиденції Путіна у Росії. фото із соцмережі
Російська влада продовжує шукати способи захистити один із головних маршрутів постачання армії через тимчасово окупований Мелітополь. Після серії успішних ударів Сил оборони України по паливній логістиці та військових перевезеннях у Росії заговорили одразу про два нові заходи: будівництво антидронових сіток над трасою Р-280 «Новоросія» та створення тимчасової дороги в обхід пошкодженого мосту через Чонгарську протоку.
Обидві ініціативи свідчать про одне: окупаційна влада вже не приховує, що ключові транспортні артерії зазнають серйозних проблем.
Трасу через Мелітополь хочуть накрити антидроновою сіткою
Московська компанія «Системи механічного захисту» запропонувала використовувати спеціальні вловлювальні сітки для захисту доріг від атак українських безпілотників.
Як повідомляють російські ЗМІ, розробники вважають за необхідне накрити сітками два найважливіші логістичні маршрути: Ростов — Джанкой протяжністю близько 640 кілометрів і Ростов — Керч довжиною понад 530 кілометрів.
Читайте також: Соловйов визнав проблеми на «нових територіях» і запропонував вивезти мелітопольців на Урал — реакція жителів ТОТ (відео, скріни)
Саме маршрут Ростов — Джанкой проходить через тимчасово окуповані Маріуполь, Бердянськ і Мелітополь та є однією з головних транспортних артерій постачання російських військ на півдні України.
скриншот росЗМІ
За задумом розробників, поліамідна сітка має затримувати дрони, після чого повертатися до початкової форми й бути готовою до нових атак.
Чому такий захист навряд чи вирішить проблему
Навіть якщо припустити, що подібна конструкція справді здатна зупинити окремі FPV-дрони, захистити сотні кілометрів траси таким способом украй складно.
Сучасні безпілотники атакують не дорожнє полотно, а конкретні цілі — бензовози, вантажівки з боєприпасами, колони техніки та військові автомобілі. Вони здатні заходити на ціль не лише зверху, а й збоку, використовуючи поля, лісосмуги та складки місцевості. Тому сітка, натягнута безпосередньо над дорогою, не перекриває більшість можливих напрямків атаки.
Крім того, траса Р-280 проходить через населені пункти, має десятки розв'язок, мостів, з'їздів і перехресть. Створити над усією цією інфраструктурою суцільний захищений коридор практично неможливо, а будь-які розриви перетворюються на вразливі місця.
Не менш важливо й те, що самі захисні конструкції потребуватимуть величезних витрат на будівництво та постійне обслуговування. На понад шестистах кілометрах їх доведеться регулярно ремонтувати після негоди, аварій чи пошкоджень. Навіть якщо проєкт буде реалізований, найімовірніше, сітками прикриють лише окремі найважливіші ділянки, а не всю магістраль.
Чонгар теж доводиться обходити
Паралельно російська влада фактично визнала наявність ще однієї серйозної проблеми.
Рада міністрів Криму виділила понад 120 мільйонів рублів із резервного фонду на будівництво тимчасової об'їзної дороги біля мосту через Чонгарську протоку.
скриншот росЗМІ
Йдеться про ділянку траси Р-280 «Новоросія», що з'єднує Ростов-на-Дону, Маріуполь, Мелітополь і Сімферополь. Ще понад 25 мільйонів рублів спрямують на облаштування тимчасового об'їзду іншої пошкодженої штучної споруди на дорозі в районі Армянська.
Формально кошти виділяють на ліквідацію наслідків «техногенної надзвичайної ситуації», однак сам факт будівництва тимчасового об'їзду свідчить про те, що рух одним із ключових маршрутів було порушено.
Чим сильніший тиск ЗСУ, тим дорожче обходиться окупація
Ще нещодавно призначений Росією очільник окупованої частини Запорізької області Євген Балицький запевняв Володимира Путіна, що траса Р-280 перебуває під «повним контролем» російських військових.
Однак майже одночасно російські чиновники визнають необхідність будувати об'їзди, посилювати захист маршрутів і шукати нові способи протидії українським безпілотникам.
За останні місяці саме траса Р-280 неодноразово ставала місцем ударів по російських бензовозах, військових колонах і логістиці. Одночасно Сили оборони України продовжують уражати нафтобази, залізничну інфраструктуру та нафтопереробні підприємства, від яких залежить постачання окупаційного угруповання.
У результаті Росія змушена спрямовувати дедалі більше коштів не на розвиток інфраструктури, а на ліквідацію наслідків ударів, будівництво тимчасових об'їздів, зведення захисних споруд і відновлення логістики. Кожен такий захід потребує додаткових фінансових, матеріальних та інженерних ресурсів.
Фактично окупаційна влада сама визнає, що українські удари змушують її постійно адаптуватися та витрачати дедалі більше грошей на мінімізацію збитків. І що більше ресурсів доводиться спрямовувати на захист комунікацій і відновлення пошкодженої інфраструктури, то менше можливостей залишається для забезпечення самої військової кампанії.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
