Ілюстративне фото: жінки в Латвії (Getty Images)
Парламент Латвії (Сейм) проголосував за вихід країни зі Стамбульської конвенції — міжнародного договору Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок та боротьбу з ним. Це рішення було прийняте 56 голосами "за" всупереч позиції прем’єр-міністра Евіки Сіліни та масштабним протестам громадськості.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інформаційне агентство Reuters.
Причини та політичні наслідки денонсації
Стамбульська конвенція, підписана десятками держав-членів, визначає насильство щодо жінок як порушення прав людини та охоплює різні форми гендерно зумовленого насильства. Латвія ратифікувала її лише у 2023 році.
Мотиви противників виходу:
- "Гендер як соціальний конструкт": Опоненти в Латвії, включно з партією "Союз зелених та фермерів" та опозиційними силами, стверджують, що документ "вводить поняття гендеру як соціального конструкта, що виходить за межі біологічної статі".
- Достатність національного права: Вони вважають, що чинне латвійське законодавство є достатнім для боротьби з домашнім і гендерним насильством.
"Це жодним чином не вплине на боротьбу з домашнім насильством. Захист від нього існував у латвійському законодавстві ще до Стамбульської конвенції," — прокоментував результат голосування депутат Гунарс Гутріс ("Союз зелених та фермерів").
Політичні наслідки:
- Порушення коаліційної дисципліни: "Союз зелених та фермерів" порушив коаліційну дисципліну та об’єднався з опозицією для забезпечення необхідних 56 голосів.
- Критика з боку ЄС: Латвія може стати лише другою країною, яка офіційно вийде з конвенції після Туреччини (2021 рік), яка після цього зазнала критики з боку Єврокомісії.
"Це буде нищівним ударом по позиціях Латвії в Європейському Союзі, а також на міжнародному рівні," — заявив Андріс Суваєв, голова парламентської групи Прогресивних партій.
Протести громадськості та позиція прем'єра
Рішення Сейму було прийнято попри активний спротив громадськості. У середу, 29 жовтня, близько 5000 людей вийшли протестувати проти виходу з договору у центрі Риги.
Прем’єр-міністр Евіка Сіліна звернулася до протестувальників, публічно висловивши підтримку продовженню дії конвенції.
Зазначається, що подібні спроби денонсації Стамбульської конвенції були і в інших країнах: у Польщі (2020 рік) та в Чеській Республіці (минулого року), проте там політичні зміни заблокували або відтермінували ці процеси.
