Емманюель Макрон (фото: Getty images)
Національні збори Франції висловили вотум недовіри уряду на чолі з Франсуа Байру.
За відставку проголосували 194 депутати із 364 присутніх, повідомляє РБК-Україна.
За відставку уряду виступили всі опозиційні партії — від ультралівих до ультраправих. Тепер Байру має подати заяву про відставку президенту Макрону, який призначить нового прем’єр-міністра для формування уряду.
Причини кризи
Після дострокових парламентських виборів минулого року у Франції влада розділилася на три табори: праворадикальне «Національне об’єднання», лівий блок «Новий народний фронт» та президентська коаліція центристів. Жодна група не має більшості в Національних зборах, що призвело до відставки вже другого уряду за останній рік.
Хоча президент володіє широкими повноваженнями, уряд відповідає за економіку та фінанси. Проблемою Франції залишається дефіцит бюджету, який уряд Байру намагався скоротити на 43,8 млрд євро за рахунок замороження індексацій соцвидатків і пенсій та обмеження витрат на медичне страхування. Планувалося також підвищення податків для найбагатших громадян, але для цього бракує голосів у парламенті.
Конституція передбачає «процедуру 49.3», що дозволяє приймати закони без голосування, але використання цього механізму автоматично ставить під сумнів довіру уряду.
Що далі
Опозиція закликала до розпуску парламенту, а деякі політики навіть пропонували Макрону піти у відставку, проте президент відкинув ці вимоги. Наразі йому потрібно призначити нового прем’єра, який здобуде підтримку центристів та частини опозиції.
Можливий сценарій: прем’єр від соціалістів підтримає президента і новий бюджет, включно з підвищенням податків для багатих. Інший сценарій: прем’єр від правоцентристів, але без підтримки парламенту — його уряд може швидко піти у відставку.
Щодо політики Франції щодо України: зміни малоймовірні, адже президент відповідає за зовнішню політику, а соціалістичні кандидати також підтримують Україну.
Серед потенційних кандидатів на прем’єрські посади називають Себастьяна Лекорню (міністр оборони), Жеральда Дарманена (міністр юстиції) та Катрін Вотрен (міністр праці), але остаточне рішення за Макроном.
