фото з відкритих джерел
Для жителів Мелітополя питання майбутнього міста — не абстрактна геополітика, а особиста доля. Люди продовжують жити між надією на повернення під контроль України та страхом, що нинішня реальність може затягнутися на роки. Тим часом західні дослідники дедалі частіше намагаються холодно, без емоцій, оцінити шанси України повернути захоплені території — спираючись на уроки світової історії.
Саме такий аналіз представив доцент політології Університету штату Колорадо Пітер Гарріс в авторській колонці для The Conversation. Його висновок звучить жорстко: в історії території, одного разу захоплені й утримувані тривалий час, нерідко залишаються втраченими на десятиліття або назавжди.
Земля як головне питання війни
Тема територій залишається ключовою в будь-яких розмовах про можливі переговори. Київ від початку повномасштабної війни наполягає: добровільна передача землі агресору неможлива. Однак на Заході дедалі частіше звучать голоси прагматиків, які допускають, що в реальності будь-яка мирна формула може включати фактичні територіальні втрати України.
Читайте також: Черговий демарш Лаврова: Москва вимагає визнати статус Мелітополя та Донбасу нарівні з Гренландією — що відповіли в ООН
Для Мелітополя, як і для інших міст півдня та сходу, це звучить особливо тривожно. Якщо гіпотетично уявити замороження конфлікту по лінії фронту, постає головне питання: чи буде це тимчасовою поступкою — чи втратою на покоління?
Історія частіше песимістична
Гарріс наводить приклад Фінляндії, яка після Зимової війни 1939–1940 років поступилася СРСР Карелією. Спроби повернути її силою провалилися. Потім відбулися масові переселення, зміна етнічного складу, культурна й політична асиміляція. Сьогодні регіон уже мало пов’язаний із фінською ідентичністю, а ідея його повернення не має широкої підтримки навіть у самій Фінляндії.
Схожі процеси вже спостерігаються і на захоплених українських територіях. Демографічні зрушення, тиск на українську ідентичність, зміна освітнього та інформаційного середовища — усе це з часом може змінити обличчя регіонів до невпізнаваності. Для Мелітополя це означає ризик поступової втрати зв’язків з українським простором — не лише політично, а й соціально, культурно, економічно.
Якщо водночас решта України рухатиметься в бік ЄС, відмінності в рівні життя та інститутах можуть лише зростати, створюючи дедалі більшу дистанцію.
Чи можна повернути землі переговорами?
Історія знає рідкісні приклади, коли території поверталися дипломатичним шляхом. Найвідоміший — Синайський півострів, який Ізраїль повернув Єгипту за мирним договором 1979 року. Але це стало можливим, бо Ізраїль отримав стратегічно важливий і стійкий мир.
У випадку України ситуація інша: важко уявити, що Росія добровільно відмовиться від контрольованих територій без колосальних поступок, на які Київ піти не може. Якщо питання не буде вирішене під час завершення війни, у «післявоєнний» період домовитися стане ще складніше.
А військовим шляхом?
Спроби повернути втрачені землі силою в історії частіше завершувалися невдачею, особливо за дисбалансу ресурсів. Були й винятки — наприклад, Франція повернула Ельзас і Лотарингію після Першої світової, але на це знадобилося майже пів століття і глобальне зіткнення держав.
З огляду на різницю в масштабах Росії та України, а також позицію міжнародних партнерів, сценарій повного військового повернення всіх територій виглядає вкрай складним і дорогим.
«Чорний лебідь»
За спостереженнями дослідника, радикальний перегляд територіальних захоплень найчастіше відбувається у моменти краху імперій, світових воєн або глибоких внутрішніх криз. Так поверталися території після Другої світової, так відновили незалежність країни Балтії після розпаду СРСР.
Тобто ключ до змін може лежати не лише на полі бою, а й у можливих глибоких потрясіннях усередині самої Росії — подіях, які неможливо точно спрогнозувати.
Що це означає для Мелітополя
Для мелітопольців такий аналіз звучить болісно, але він підкреслює головне: питання часу відіграє величезну роль. Чим довше триває контроль над територією, тим складніше потім повернути процеси назад.
І все ж історія знає й інше: навіть найстійкіші на вигляд системи руйнуються, а політична карта світу змінюється там, де це ще вчора здавалося неможливим. Доля міст на кшталт Мелітополя зрештою залежить не лише від військової логіки, а й від великих історичних зламів, які часто приходять несподівано.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
