Галина Катющенко, Олена Сівенкова, Євген Балицький (зліва направо). Колаж: РІА Південь
У тимчасово окупованому Мелітополі — новий виток внутрішньої війни в окупаційній адміністрації. Псевдо-губернатор Євген Балицький знову зазнав поразки у спробі демонструвати “свою владу”.
Окупаційний Мелітопольський міжрайонний суд один за одним скасовує його укази про звільнення керівників фейкової “виборчої комісії Запорізької області”.
Укази, що не працюють: два провали за місяць
За кілька тижнів у Мелітопольському міжрайонному суді розглянули одразу два адміністративні позови російської прокуратури і обидва були спрямовані проти рішень Балицького.
Спроба “прибрати” Галину Катющенко
Указ №830-у від 23 жовтня 2025 року про усунення Галини Катющенко — голови “виборчкому” — був гучним жестом “боротьби з корупцією”. Формально “корупція” полягала в нібито порушенні порядку подання декларацій. Але прокуратура, перевіривши документи, заявила: порушення технічні, несуттєві, а головне — не є підставою для звільнення.
Більше того, за російським законом, звільнити голову виборчкому регіону може лише ЦВК РФ. А ЦВК, яку очолює Елла Памфілова, жодних подань не робила. Це означає, що Балицький просто перевищив повноваження.
Суд визнав указ незаконним і скасував його. Катющенко залишилась на посаді — і при грошах, що важливо: на її рахунках виявили близько 40 млн рублів.
Після провалу — удар по її “правій руці”
Коли “голову” зняти не вийшло, Балицький націлився на “шию” — секретарки виборчкому Олену Сівенкову.
19 листопада він підписав указ №906-у про її звільнення, знову ж таки — “за корупцію”. Саме її Балицький називав тією самою “заступницею”, через рахунки якої, за його словами, “пройшли 100 мільйонів”. Прокурорська реакція була схожою: процедура порушена, повноважень у “губернатора” нема, підстави надумані. Суд скасував і цей указ у повному обсязі.
Для Балицького — це друге фіаско за місяць. І приниження, яке в окупаційній вертикалі цінують більше, ніж будь-які гроші.
Чому Кремль захищає виборчком Запорізької області
На перший погляд Катющенко й Сівенкова — такі ж “номінальні” фігури російської системи, як і сам Балицький. Чому ж Москва стала на їхню сторону — пояснюють журналісти РІА Південь.
Центральна виборча комісія РФ — це “свята святих” політичної системи Путіна. Вона не дозволяє регіональним ставленикам втручатися в свій бізнес-процес. Особливо на окупованих територіях, де від фальсифікацій і правильного “пакету цифр” залежить легітимність Кремля.
Катющенко призначили саме за поданням ЦВК — і це робить її “федералкою”, а не частиною місцевої кланової боротьби. Будь-яка спроба втручання з боку гауляйтера сприймається як загроза загальноімперській виборчій машині.
За інформацією російських медіа, Памфілова особисто контролює роботу “нових територій” і жорстко припиняє будь-які спроби місцевих начальників “ламати конструкцію”.
Балицький своєю ініціативністю створив для неї іміджеву проблему і тепер отримує публічні “ляпаси” через суд.
Як Балицький втрачає владу
Нагадаємо, у Мелітополі окупаційна прокуратура дедалі частіше демонструє своє домінування й доводить, що справжня влада зосереджена не в руках “губернатора” Балицького, а у силових структур.
Та останні події показали ще більше: до гри активно підключився і окупаційний суд, Фактично Балицького поставили на місце одразу з двох боків — прокуратурою і судом.
У вертикалі окупаційної влади така публічна зневага означає одне: його вплив стрімко тане, а елементи місцевої адміністрації дедалі частіше працюють не на нього, а напряму на Кремль.
