Мелітопольці з окупованого Мелітополя, позбавлені виплат ВПО, гостро відчули, що без державної допомоги в рази важче орендувати житло, оплачувати комунальні послуги. Багато хто з них боїться буквально залишитися на вулиці. А повернутися додому у них можливості немає.
Мільйони внутрішньо переміщених осіб, які внаслідок російської агресії втратили житло, майно і, в більшості випадків, засоби до існування залишилися біля розбитого корита.
Більшість переселенців з 1 березня 2024 року позбавили виплат, а категорії, яким все ж таки продовжили виплати, не були конкретизовані, що призвело до масових непорозумінь та відмов у центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП). Ба більше, за два роки повномасштабного вторгнення Міністерством реінтеграції тимчасово окупованих територій не було розроблено комплексних програм для підтримки ВПО, що могли б компенсувати втрачені житло та майно і допомогти інтегруватися в нові місця проживання або компенсувати втрату виплат за допомогою програм для інтеграції.
Неефективна робота держави та байдуже ставлення до проблем переселенців призвели до серйозної кризи в системі соціального захисту внутрішньо переміщених осіб. Мільйони українців, які були змушені залишити свої домівки через війну, були позбавлені необхідних виплат, які хоча б мінімально давали змогу триматися на плаву й орендувати житло. На думку мелітопольців, Міністр соціальної політики Жолнович Оксана Іванівна та Віцепрем'єрка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Верещук Ірина Андріївна не забезпечили належного контролю та розподілу соціальних допомог у вигляді виплат, що призвело до гострої соціальної нерівності та невдоволення серед внутрішньо переміщених осіб, через погіршення їхнього соціально-економічного становища.
Людей навіть не відсортували за наявністю нерухомості в інших областях, допомогу півтора року отримували й ті, хто виїхав за кордон. Програма кредитування також не користується попитом серед переселенців, у людей, які залишилися без усього майна, немає грошей навіть на початковий внесок. За два роки повномасштабного вторгнення в Запорізькій області взяли кредит лише 19 осіб.
Позбавили допомоги і всіх "старих" переселенців, хоча повернутися в Донецьку і Луганську область у них немає можливості, а придбати нове житло можливості немає. Не поширюється на них і програма "еВідновлення" і мільйони людей кинули напризволяще. Утім, не працює механізм виплат на зруйноване житло і для нових переселенців, і тисячі жителів Бахмута й Оріхового залишилися без єдиного джерела доходу, бо просто не можуть працевлаштуватися, а Центр зайнятості в умовах воєнного стану знімає з обліку дуже швидко. Для прикладу більшості жителів Грузії після конфлікту з Росією та окупацією частини країни протягом кількох років видали нові квартири, переважно в столиці країни. В Україні переселенців підтримують лише на словах.
Навіть вдова з трьома дітьми не отримає виплат, якщо не працевлаштується. Мешканці Мелітополя підписують петиції, щоб Верховна рада ухвалила компетентних спеціалістів, які будуть здатні ефективно розв'язувати проблеми внутрішньо переміщених осіб і забезпечити їхнє належне соціальне забезпечення. Бо мільйони українців залишилися на межі бідності, а повернутися в окупацію чи в повністю зруйноване житло можливості немає і можливо не буде.
— Вражає, чому взагалі треба доводити, працюєш чи не працюєш, щоб отримати ці копійки? Я працюю і працював всі ці роки, але свого житла у мене тепер немає і я щомісяця башляю 9000 + комунальні, мені ці 2000 хоч комуналку перекривали (без опалення), а тепер я раптом став багатим і успішним і допомоги не потребую? Якби житлом забезпечили — питань немає, а так — це, як то кажуть, якась ганьба. За мірками соціальних служб, я заробляю багато, більше ніж середня ЗП по країні, але після оплати за житло я живу на копійки, навіть в АТБ касиру більше платять, ніж у мене залишається", — ділиться мелітополець. — Родині з 4 осіб, яка втратила все, цих грошей вистачало на оренду квартири. У них взяли і забрали навіть це, — розповідає інша родина з Мелітополя.
— Знімаю квартиру в Житомирі. Плачу 12 тисяч. Працюю. Багато. Дитина — школяр. За вирахуванням квартплати — ми жебраки!, — діляться своїм болем інші переселенці.
— Я з двома малолітніми дітьми орендую квартиру в Києві. На щастя, у мене є робота, але в допомозі мені відмовили — не проходжу за доходом. А знаєте як вони рахують дохід? Вони брут зарплату "брудними" разом із податками, туди ж додають 8000 грн допомоги, яку я отримувала на себе і дітей. І ось реально немає слів, адже практично вся зарплата 20 тисяч йде на оренду житла й оплату комуналки. Як тепер жити — я не знаю. Невже не можна було залишити виплати хоча б дітям?
Наразі альтернативи для ВПО замість скасованих виплат не пропонується. Однак в уряді розмірковують про новий вид допомоги ВПО — субсидії на оренду житла. Пілотний проект, як анонсували в Мінсоцполітики, може бути реалізовано протягом 2-х років. Як працюватиме програма — поки що невідомо.
Але вже зрозуміло, що отримати її буде складно і розраховувати на допомогу зможуть одиниці. Про повернення виплат у тому вигляді, в якому вони були до 1 березня, не йдеться. І, на жаль, тисячі ВПО з Мелітополя не мають змоги чекати на реалізацію пілотних проєктів, адже платити за орендовану квартиру потрібно вже сьогодні.
