Ангела Меркель пояснила, чому Європа не зупинила війну в Україні (GettyImages)
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель знову порушила питання про роль європейської роз'єднаності у розв'язанні повномасштабної війни в Україні. Меркель нагадала про невдалу спробу 2021 року створити єдиний переговорний формат з Кремлем і визнала, що відсутність спільної стратегії подала Москві сигнал про слабкість Євросоюзу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію The Telegraph.
Провал дипломатичної ініціативи 2021 року
Ангела Меркель розповіла, що влітку 2021 року разом із президентом Франції Еммануелем Макроном вони прагнули ініціювати новий формат перемовин із Кремлем, який би представляв весь Європейський Союз.
Метою було змусити Європу говорити з Росією єдиним голосом, однак ця ініціатива була заблокована.
- Хто виступив проти: Країни Балтії та Польща висловили побоювання, що такі переговори лише посилять позиції Москви на міжнародній арені.
- Наслідок: Ініціатива провалилася. Кожна європейська країна продовжила діяти окремо, що, на думку Меркель, дало російському диктатору сигнал про слабкість та відсутність єдності в ЄС.
Меркель підсумувала, що Європа не змогла виробити спільну стратегію щодо Росії, і "розбіжності між союзниками лише погіршили ситуацію". Вона наголосила, що наслідки цієї політичної роз'єднаності відчуваються досі.
Актуальні розбіжності в ЄС щодо України
Сьогодні суперечки щодо єдності ЄС загострилися знову, особливо після того, як нова адміністрація Дональда Трампа у США відмовилася від фінансування українських військових потреб, переклавши основну відповідальність на Європу. Проте і тут згоди з ключових питань немає:
- Миротворчі сили: Наступник Меркель, Фрідріх Мерц, не підтримав ініціативу президента Франції Макрона та британського прем'єра Кіра Стармера про введення в Україну європейських миротворчих сил.
- Протидія євроінтеграції: Новий президент Польщі Кароль Навроцький виступає проти вступу України до ЄС і НАТО та скасував пільги для українських біженців.
- Блокування допомоги: Угорщина і Словаччина продовжують закуповувати російські енергоносії та блокувати пакети військової допомоги Києву.
- Зміна курсу: У Чехії парламентську більшість сформували партії, скептично налаштовані до подальшої підтримки України.
- Позиція Балтії: Країни Балтії залишаються рішуче антиросійськими, демонструючи найбільшу готовність до опору.
Військовий контекст
Попри політичні розбіжності між союзниками, на фронті українська стратегія ведення війни на виснаження почала приносити результати. Регулярні втрати ворога та здатність ЗСУ швидко адаптуватися створюють передумови для стійкої переваги та перспективи довгострокової перемоги. Водночас Москва посилює залежність від іноземних найманців, зокрема кубинських бійців, що змінює динаміку війни.
