Ельвіра Алієва. Суспільне Запоріжжя
30-річна Ельвіра Алієва родом із Харкова. Вона — сирота, без освіти, два з половиною роки провела у місцях позбавлення волі за умисне вбивство:
"Термін у мене був 7 років. Це було за вбивство, стаття 115. Три роки тому це було. Це був мій знайомий. Ми сиділи у квартирі. Він мене образив, і я вирішила таким чином його покарати. Я собі сама зіпсувала цим дуже добре життя. Я нікуди не тікала. Я сама зізналася".
Кардинально змінити долю та приєднатися до лав Збройних сил України Ельвіра вирішила, коли до колонії почали приїжджати рекрутери:
"Я вирішила майже в останній момент. У мене не було бажання йти на війну. А потім, коли мені сказали, що приїде ця бригада, я буквально за три-чотири дні подумала й вирішила, що все-таки краще я піду воювати, ніж я буду сидіти. Для мене це… Війна ж закінчиться, і я все-таки вийду людиною… Може, я собі щось якось виправлю все-таки".
Перші дні після звільнення та приїзду до навчального центру Ельвірі принесли купу нових вражень. Замість тюремного конвою навколо опинилися люди, які не зважали на її минуле:
"Емоцій було багато. По-перше, ти виїхала з місць позбавлення волі, тут зовсім інакше ставлення до тебе. Ти відчула одразу волю трішки, потім навчання було. Слабини ніхто не давав. Одразу почали вчити, щоб ми розуміли, куди ми потрапили й що попереду на нас взагалі чекає".
Історія Наталі на позивний "Метис"
Наталя Каменська. Суспільне Запоріжжя
40-річна Наталя Каменська родом із Сум, має вищу педагогічну освіту. У цивільному житті вона працювала на заводі, але за крадіжку та викрадення документів (ст. 185 та 357 КК України) отримала п'ять років і два місяці ув'язнення, три з яких відбула в колонії:
"Усі мають право на помилку… Вона в мене була в житті. Спіткнулася. Все, що відбувалося в минулому — дало мені те, що я зараз тут, перед вами. Щоб прийти до цього, мені довелося стукати у двері, які не відкривалися. Бажання було величезне вийти з місць позбавлення волі, змінити своє життя… У мене було достатньо часу, щоб зрозуміти, чого я хочу насправді в житті. Живеш щодня, як в одному дні. Це були не дні, це вічність була".
Змінити життя Наталя вирішила, коли до колонії приїхали представники бригади "Шквал":
"Я пішла, бо хочу бачити онуків, хочу бачити майбутнє, хочу радіти так, як ми раділи життю. Померти не страшно. Я про це навіть не думала якось".
Ельвіра та Наталя. Суспільне Запоріжжя
Нинішні військові будні Ельвіри та Наталі
Ельвіра та Наталя вже понад пів року служать у ЗСУ. Їхній перший вихід на бойову позицію був виснажливим і небезпечним:
"Ми йшли на позицію 4,5 кілометра. Посадки нам треба було пройти селом. Ми йшли 8,5 годин. Ми чотири кроки зробили, йти не можемо — і це втомлює. Це втомлює, коли ти вже витратив усі зусилля. Коли ми вже дійшли, я думала: “фух”, видихну — ні. Я напруженою була ще три дні. Не розуміла що, куди летить — сюди чи ні. Тут постійний адреналін", – розповідає Наталя.
Наталя Каменська. Суспільне Запоріжжя
Перші хвилини роботи за пультом безпілотника Ельвіра теж згадує з трепетом. Каже, що бойовий досвід дався непросто:
"Перші ночі не спала, було трішки гучно. Я за пультом сиділа. Звичайно, злякалася, страшно було. Ти звикаєш, ти розумієш, що небезпечно виходити. Слухаєш рацію, слухаєш людей, дивишся, хто поруч з тобою, й потихеньку вчишся. Головне — просто без різких рухів".
Командир батальйону "Шквал" Микола Крюков із позивним "Йож" не приховує: робота з колишніми ув'язненими — це щоденний виклик для командування:
"Будьмо відвертими: вони всі на це йдуть — воля, гроші, якісь пересування мінімальні, зустрічі з рідними. Вони всі заради цього сюди йдуть. Вони трішки нахабніші за інших людей. Для них система — це щось неприємне в більшості випадків. Вони більше волі прагнуть. Є такі, які втікають. Через певний час вони все одно з'являться у нас. Спуску нікому не даємо, бо їхнє минуле дається взнаки в характері. Вони всі хитрують".
Микола Крюков. Суспільне Запоріжжя
Але результати Ельвіри та Наталі вражають, каже Микола:
"Дівчата цієї зими прийшли, навчилися, виходили працювати. Це був найвіддаленіший пост. І на цьому посту навіть двічі полонених брали. Встигали забігати до нас. І відсунутися нам нікуди було, тому що укриттів дуже мало. Зробити щось нове — нереально. А літати треба далеко. І ось вони останні виходили. Було -20, здається. Вони там сиділи два-три тижні. Купа трупів навколо було, але вони вийшли. Ми дали час їм відпочити, відновитися".
А Ельвіра та Наталя кажуть, що у війську вперше відчули людське ставлення та шанс повернути повагу суспільства:
"До нас одразу почали ставитися, як просто до людини, яка прийшла наче з волі, яка так само прийшла воювати", — каже Ельвіра.
Наталя Каменська. Суспільне Запоріжжя
Наталя погоджується, що армія допомогла їй остаточно перекреслити кримінальний шлях:
"Трішки змінила пріоритети. І зрозуміла одне: крім мене ніхто не змінить моє життя. Якщо прийде думка повернутися до злочинів, тоді не варто було взагалі намагатися і старатися. Навіщо виходити, щоб знову ж повернутися? У мене було достатньо часу, я три роки там відбула".
Нині Ельвіра найбільше боїться знову повернутися у в'язницю. Після війни ж мріє здобути освіту, мати міцну родину та дітей.
Що відомо про мобілізацію засуджених
Можливість вийти з колоній умовно-достроково засудженим надає законопроєкт №11079-1. Однак, мобілізація — це не амністія, а особлива форма відбування покарання під наглядом військових, пояснює адвокатка Ольга Зелінська:
"Звільнення відбувається виключно на підставі рішення суду як умовно-дострокове звільнення. Але цей умовно-достроковий термін вони відбувають в лавах ЗСУ. Функцію контролю над ними виконує командир військової частини. Якщо ув'язнений під час цього терміну не вчиняє жодних злочинів, служить без порушень дисципліни, то повністю звільняють від відбування покарання, але за умови, якщо цей термін пройшов".
Якщо ж боєць вирішить втекти або вчинить новий злочин, покарання буде подвійним:
"СЗЧ і дезертирство — це окремі злочини. І в такому випадку будуть нести покарання вже за злочин СЗЧ і за отой, який вони не відбули. Уже судять за сукупністю вироків. Тобто буде дорахована та частина невідбутого покарання й нова відповідальність за новий злочин".
