Студентка факультету історії та міжнародних відносин Запорізького національного університету (ЗНУ) Ангеліна Образцова відкрила для себе нові горизонти завдяки програмі Європейського Союзу Erasmus+.
Перша поїздка за кордон у лютому 2024 року стала для неї не лише навчальним досвідом, а й випробуванням самостійності, організованості та комунікаційних навичок. Протягом семестру в Загребському університеті у столиці Хорватії вона поєднувала навчання з подорожами, працювала над міжнародними проєктами та поглиблювала знання англійської мови. Повернувшись додому, активно застосовує набуті навички в Запоріжжі, надихаючи молодь на участь у міжнародних програмах.
Про шлях Ангеліни Образцової та її навчання за кордоном – у матеріалі «Першого Запорізького».
Запорізька студентка отримала можливість безкоштовно навчатися в одному найстаріших та кращих університетів Хорватії
Ангеліна Образцова вперше отримала запрошення на навчання за кордоном за програмою Erasmus+ від свого куратора. Оскільки з’явилися вільні місця та квота саме для її спеціальності – міжнародні відносини та історія. Той дзвінок став поворотним моментом. До цього куратор радив студентам зробити закордонний паспорт та вивчати англійську мову: Ангеліна вже стояла у черзі на отримання документів.
Студентка третього курсу факультету історії та міжнародних відносин Запорізького національного університету Ангеліна Образцова відкрила для себе нові можливості завдяки програмі Erasmus+.
Коли вона погодилася, прийшло усвідомлення великої відповідальності. Адже було необхідно не лише підготувати документи та налагодити комунікацію з іноземним координатором, але й посилено вдосконалювати знання мови. Хоча Ангеліна вивчала англійську все життя, вона пів року займалася з репетитором до від’їзду, розуміючи, що їде навчатися і представляти свою країну за кордоном.
Для участі в програмі Erasmus+ студентам необхідно зібрати певний перелік документів: резюме у формі CV, оцінки за півроку або рік навчання, сертифікат з англійської мови (ЗНУ передбачає можливість безкоштовно скласти тест з англійської у власному Центрі інтенсивного вивчення іноземних мов), також бажано вказати свої наукові досягнення або активності.
Вчитися, подорожувати, відкривати світ: програма академічної мобільності дозволяє поєднувати розвиток і захоплення
У лютому 2024 року Ангеліна поїхала навчатися в Загребський університет, розташованому у столиці Хорватії. Вона навчалася на факультеті політичних наук. Як зазначає дівчина, навчальна програма була дуже широкою і обширною, охоплюючи не лише політологію, а й суміжні дисципліни: економіку, журналістику та комунікації, урбаністику.
«На урбаністиці було дуже цікаво, бо предмет виявився зовсім ненапруженим. Ми більше спілкувалися й працювали над фінальним проєктом. Наприклад, наше завдання стосувалося кіосків, які розташовані по всьому місту: ми аналізували, як вони впливають на комунікацію між жителями. Хоча це майже не мало стосунку до політології, – розповідає студентка. – Ми ж звикли, що політологія чи міжнародні відносини – це обов’язково історія, війни, аналіз політичних процесів. А там предмет виглядав радше як вступний і дуже широкий курс, щоб дати базове розуміння, а вже потім переходити до більш вузьких і спеціалізованих політологічних дисциплін».
В Ангеліни під час навчання було небагато предметів, всього три. Проте підготовка до семінарів займала багато часу: доводилося читати книжки, робити конспекти, готуватися заздалегідь. Розклад був досить зручний: заняття відбувалися в понеділок, вівторок і середу, а решта днів залишалися вільними для самостійної роботи.
«Загалом три предмети не були складними. Але, наприклад, економіку в Хорватському університеті я вивчала вже на рівні магістратури. Хоча була студенткою бакалаврату, кількість кредитів (одиниця вимірювання навчального навантаження студента, – прим.) у нашій програмі співпадала з магістерською. Тому мої одногрупники там були старші – здебільшого 23–25 років. Попри це, навчатися було не надто важко», – каже Ангеліна.
Найскладнішим виявився період адаптації. Спочатку було важко зосереджуватися й розуміти англійську мову, особливо на лекціях. Поступово стало легше, але проблемою залишалося розуміння спеціалізованих термінів з економіки та відповіді викладачам.
Для студентки особливістю стала різниця у форматі навчання. У Запорізькому національному університеті заняття проходять онлайн, а в Хорватії довелося звикати до того, що потрібно вставати зранку, їхати громадським транспортом і проводити день у навчальних аудиторіях.
Для Ангеліни напруженим виявився період іспитів. Водночас саме це вона вважає однією з переваг програми: можна заздалегідь скласти графік на місяць, поєднувати навчання з подорожами й новими враженнями.
Система vs. гнучкість: які особливості організації навчання у Хорватії
Навчальний процес у Хорватії суттєво відрізняється від українського. За словами Ангеліни, українська система освіти більше орієнтована на студентів, тоді як закордонна – на професорів. Там цінують чіткість, перелік завдань і суворі дедлайни: студент отримує конкретний перелік робіт, які має виконати у визначений термін.
Якщо завдання виконане погано, оцінка залишається низькою і додаткових можливостей підвищити чи усно довести знання не передбачено. Єдиний вихід – перескладання, але навіть у цьому випадку, якщо предмет складний, студентам іноді доводиться витрачати додаткові роки навчання, щоб закрити нездані предмети.
«У нас система більш гнучка і підлаштовується під студента. Ти розумієш, які завдання маєш виконати, але водночас викладачі підбадьорюють твою ініціативу. Якщо хочеш зробити гарну презентацію, доклад або наукову роботу, вони мотивують це робити, – пояснює Ангеліна. – На нашому факультеті дуже гарні стосунки з усіма викладачами: немає проблем у комунікації, навіть якщо виникають життєві труднощі або пропуски пар. Викладачі підтримують твоє бажання вчитися, і це, мені здається, дуже важливо. За кордоном усе більш системно: викладачі працюють у строгих рамках, а у нас навчання більше ґрунтується на комунікації та гнучкості».
Ангеліна ділиться, що найбільше їй подобалися великі навчальні проєкти. У Хорватії вона працювала над двома такими завданнями.
Перший тривав майже два місяці й був присвячений темі дезінформації та пропаганди. Разом із командою вони досліджували, як поширюється російська пропаганда у світових медіа. Для неї це стало справжнім відкриттям: масштаби впливу виявилися набагато більшими, ніж здавалося раніше.
Ангеліна працювала над двома масштабними проєктами і хотіла б впровадити таку практику в українських університетах.
Другий проєкт був більш інтенсивним і тривав лише два тижні. Ангеліна виконувала його у команді з хлопцями з Іспанії та Туреччини, а також із дівчиною-студенткою з іншої країни. Незважаючи на стислі терміни, робота виявилася динамічною й корисною.
Після цього досвіду вона почала думати, наскільки корисним було б упровадити подібну практику в українських університетах. На її думку, великі міждисциплінарні проєкти могли б навіть частково замінити деякі іспити. Це дозволило б студентам не просто заучувати матеріал, а проводити власні дослідження на цікаві для них теми. Важливим було б також залучати до спільної роботи студентів різних спеціальностей.
«Студенти вчилися б відповідальності за свою частину роботи, розуміли б важливість власного внеску. Адже дуже часто буває, що проєкт виконує лише кілька людей, а решта залишаються осторонь. А от такі завдання мотивували б усіх брати участь і водночас формували б цінні наукові результати», – пояснює Ангеліна.
Що дає навчання за кордоном: англійська, комунікація та самостійність
Ангеліна вважає, що головна мета програми Erasmus+ насамперед – розвиток особистості кожного учасника програми академічної мобільності: «Треба усвідомити: світ відкритий, всі можливості для тебе доступні. Якщо хочеш чогось досягти, потрібно працювати і рухатися до мети. Ніхто не стоїть проти тебе і не намагається погіршити твої плани – все залежить від твоїх зусиль. Найголовніше – розвивати себе як особистість, покращувати себе і ставити цілі в житті, а потім йти до їхнього досягнення».
Завдяки програмі Erasmus+ найбільш важливою набутою професійною навичкою для Ангеліни стала англійська мова. За її словами, навчання виходить за межі підручників і граматики: справжнє освоєння мови відбувається через живе спілкування.
Також виявився прогрес у сфері комунікації. Ангеліна навчилася не соромитися знайомитися першою, представляти себе, розповідати про свої плани, захоплення і особистість загалом. Зараз їй легше починати спілкування з будь-ким: у магазині, з викладачем, з іншими студентами, під час подорожей за кордоном. Це, за її словами, допомогло подолати сором’язливість і виходити зі зони комфорту, коли потрібно діяти для досягнення мети.
Завдяки програмі Erasmus+ Ангеліна знайшла нових друзів у різних країнах.
Вона також відзначає, що перебування за кордоном підвищило її амбіції. Спостерігаючи за життям людей у Європейському Союзі, вона відчула мотивацію розвивати Україну та залучати молодь до міжнародних програм, щоб якомога більше українців, зокрема з Запоріжжя, дізналися про можливості для навчання і обміну досвідом.
Крім того, навчання за кордоном, на думку Ангеліни, зробило її самостійнішою. Вона навчилася організовувати побут, купувати продукти, оплачувати проживання та вести повсякденне життя без сторонньої допомоги. Повернувшись додому в Україну, вона відчула бажання продовжувати рухатися самостійно та амбітно, реалізовувати власні плани і професійно розвиватися.
Досвід навчання за кордоном – для розвитку Запоріжжя
Повернувшись із Хорватії, Ангеліна активно зосередилася на розвитку в Запоріжжі та міжнародній діяльності. Крім того, після Erasmus+ вона активно бере участь у короткострокових міжнародних обмінах: вже відвідала Молдову (двічі), Німеччину та Литву.
Вона працює менеджеркою з регіонального розвитку в комунальній установі «Інститут розвитку міста Запоріжжя» Запорізької міської ради. Основним завданням Інституту є підтримка комунікації з міжнародними партнерами та залучення гуманітарної допомоги.
Також Ангеліна є головою комунікаційного сектору ГО «Студентство», яка була заснована у грудні 2023 року. Громадська організація зосереджується на історичній, культурній та політичній освіті для молоді. Зокрема, проводить заходи, пояснюючи молодим людям, як працюють органи місцевого самоврядування та як писати електронні петиції.
У межах партнерства з проєктом «Молодіжна столиця Європи» в Запоріжжі, Ангеліна читала лекцію про євроінтеграцію та міжнародні можливості.
Ангеліна проводить заходи, де розповідає про міжнародні можливості для молоді.
Студентка вже готує документи на друге навчання за кордоном, яке має відбутися наступного семестру (з лютого по липень 2026 року). Вона обирає між Хорватією, яку називає своїм першим коханням, та Німеччиною. Дівчина прагне використати якомога більше можливостей, адже наближається четвертий курс та дипломна робота.
Студентам, які лише планують брати участь у таких програмах, Ангеліна радить насамперед не боятися. За її словами, вихід із зони комфорту може бути складним, проте це відкриває унікальний та неповторний досвід, який неможливо повторити ні з ким іншим, ні в інших умовах. Вона зазначила: навіть якщо студент боїться не скласти англійську або має сумніви щодо подорожі та маршруту, часу для підготовки достатньо – після підтвердження участі є півроку на те, щоб усе організувати.
Другою важливою порадою вона назвала активне спілкування з максимальною кількістю студентів за кордоном. Вона зауважила, що варто виходити із своєї зони комфорту та спілкуватися англійською не лише з українцями, а й з іншими учасниками програми. Це, на її думку, допомагає будувати майбутні комунікації, знаходити друзів і навіть потенційні професійні можливості за кордоном, адже люди запам’ятовують відповідальних та цілеспрямованих студентів.
Третя порада стосується повернення додому: не слід ховати свій досвід, а навпаки – ділитися ним із друзями, одногрупниками чи молодіжними активістами.
«Це дуже важливо, щоб молодь України могла репрезентувати нашу країну. Треба активно комунікувати з якомога більшою кількістю людей та агітувати й пропагувати можливості за кордону», – підкреслює дівчина.
Ангеліна брала участь у панельній дискусії «Академічна мобільність як форма молодіжної дипломатії».
Для Ангеліни Образцової міжнародна мобільність та волонтерська діяльність у Запоріжжі – це шлях до постійного розвитку. Вона наголошує, що інформаційно підтримувати та поширювати такі можливості серед молоді є надзвичайно важливим.
***
Erasmus+ – програма Європейського Союзу у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту. Вона спрямована на підтримку особистісного й професійного розвитку людей як у межах ЄС, так і за його межами. Її завдання – сприяти стійкому економічному зростанню, створенню якісних робочих місць, соціальній згуртованості, розвитку інновацій, а також зміцненню європейської ідентичності та активного громадянства.
Програма надає можливості навчання, стажування, академічної мобільності, а також підтримує молодіжні ініціативи, партнерства й професійні мережі.
За понад 30 років Erasmus+ допомогла більш ніж чотирьом мільйонам студентів здобути міжнародний досвід. У період 2021–2027 років її бюджет перевищує 28 мільярдів євро, а українські організації можуть брати участь у 40 конкурсах.
Текст – Анастасія Заводюк, Андрій Вавілов, фото з архіву Ангеліни Образцової
