
Євген Савченко під час виконання бойових завдань . З особистого архіву родини
Спочатку Євген служив у 65-й окремій механізованій бригаді, згодом — у 17-й танковій. Був на передовій під Бахмутом, воював на Харківщині, Сумщині, виконував завдання на Курському напрямку.
"Він неодноразово отримував контузії, бував у госпіталях — і в Кривому Розі, і в інших містах. Але щоразу повертався назад. Перед виходом на Курськ казав: "Я там помираю за день не один раз". Це була людина, яка пройшла не один бій і не одну гарячу точку. Було дуже важко", — каже Оксана.

Євген Савченко під час роботи на фронті. З особистого архіву родини
У жовтні 2024 року зв’язок із Євгеном обірвався:
"Я нещодавно перечитувала нашу переписку. Останнє повідомлення було коротке: я написала "Женя, як ти?", а він відповів: "Ще живий", — згадує подруга Євгена Оксана Доля.

Євген Савченко під час роботи на фронті. З особистого архіву родини
Усі наступні місяці його рідні, разом з дружиною Лесею, намагались знайти інформацію про нього.
Вона їздила на різні зустрічі, які організовували різні структури — і "Червоний Хрест", і волонтерські організації. Шукали скрізь — у різних містах, офлайн і онлайн, — каже Оксана.
Всі до останнього вірили, що він живий, проте 24 жовтня родині повідомили про підтвердження збігу ДНК із тілом військового, поверненого під час обміну в червні.
"Мені подзвонила Лесіна сестра Люба — ми теж дружимо. Плаче, я спочатку навіть не зрозуміла, що сталося. Каже: "Женя загинув". А ми ж рік його шукали, чекали живим…", — згадує Оксана.

Прощання з військовим Євгеном Савченко. З особистого архіву родини

Прощання з військовим Євгеном Савченко. З особистого архіву родини
Свій останній бій Євген Савченко прийняв 16 жовтня 2024 року на Курщині. Він загинув від мінно-вибухової травми. Йому було 41 рік.
У Євгена залишилися дружина Леся, син Сергій, мама Наталія, тато Олександр і двоє братів, Юрій та Павло.

Євген Савченко з родиною. З особистого архіву родини

Прощання з військовим Євгеном Савченко. З особистого архіву родини

Прощання з військовим Євгеном Савченко. З особистого архіву родини
