Сонячна електростанція під Мелітополем. архівне фото
Після захоплення півдня України, зокрема Мелітопольщини, російські окупаційні адміністрації не лише руйнували інфраструктуру, а й прибрали до рук цілі об’єкти відновлюваної енергетики — передусім вітрові та сонячні електростанції. Водночас гроші продовжували виплачуватись за вироблену енергію, хоча від української системи ці станції були відключені ще з 2022 року.
Українські гроші для захоплених СЕС
Як повідомив колишній голова «Укренерго» Володимир Кудрицький, після початку повномасштабного вторгнення Україна деякий час продовжувала виплачувати кошти за вироблену електроенергію власникам сонячних електростанцій, які опинилися на тимчасово окупованій території Запорізької області.
За даними розслідування Bihus.Info, загальна сума таких виплат перевищила 320 мільйонів гривень. При цьому фактично енергія не надходила до об’єднаної енергосистеми України — лінії електропередач були зруйновані, а станції перебували під контролем окупантів.
«Ми виявили невідповідності. В обленерго зізналися, що деякі станції, ймовірно, працюють на тимчасово окупованих територіях, хоча в обліку вказано, що вони подають енергію до української мережі», — пояснив Кудрицький.
Серед компаній, які отримували виплати, журналісти Bihus.Info пов’язують ТОВ «КД Енерджі 2» та ТОВ «Відновлювальна Енергія Запоріжжя» з братом колишнього заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми — Олегом Шурмою. Інші фірми — «Грін Енерджі Токмак» та «Грандпауєр ЛЛС» — належать Руслану Божку, який раніше працював під керівництвом Шурми.
Після перевірки у 2023 році виплати було зупинено, однак схема продемонструвала, що компанії могли отримувати українські кошти навіть після того, як їхні активи захопили окупанти.
Мелітопольські електростанції — «трофейна енергетика»
Тим часом загарбники активно «освоюють» вкрадені об’єкти зеленої енергетики. Так званий «заступник голови уряду Запорізької області з економіки» Юрій Гуськов заявляв про підготовку п’яти «інвестиційних проєктів» у сфері сільського господарства, енергетики та видобутку корисних копалин. Серед них — проєкти на базі сонячних і вітрових станцій Мелітопольського району, які раніше належали українським компаніям.
Йдеться, зокрема, про найбільшу в Україні сонячну електростанцію Tokmak Solar Energy потужністю 50 МВт, що займала площу близько 96 гектарів (майже 100 футбольних полів). За словами місцевих мешканців, після окупації станцію системно грабували: панелі демонтовували, пакували та вивозили.
Подібна доля спіткала станції під Василівкою та Приморськом, де окупанти вивезли сотні сонячних модулів. Тепер, за твердженнями російських джерел, обладнання «відновлюють» — нібито після «пожеж» та «несправностей», що сталися ще «в минулому житті».
Брехня про «відновлення»
Так званий в.о. директора департаменту сонячних електростанцій «Державного унітарного підприємства “Таврія-Енерго”» Геннадій Козявін заявив, що станцію під Мелітополем «відновили» і вона «зможе забезпечувати тисячу квартир».
Насправді ж, як зазначають місцеві мешканці та українські енергетики, станції не працювали зовсім не через пожежі, а тому, що були розграбовані та відключені від енергомережі.
Окупанти також хизуються «відродженням» вітрових станцій — Ботієвської, Приморської та Орловської, які до війни входили до складу українського холдингу ДТЕК ВДЕ. Через санкції Росія не може закуповувати оригінальні комплектуючі, тому замість них використовує китайські аналоги, що може призвести до аварій та поломок.
Викрадена енергія та нові «інвестиції»
На захоплених територіях півдня України до війни працювало близько 30% усіх сонячних станцій країни — загальною потужністю від 1100 до 1500 МВт. Приблизно 90% вітроенергетики та половину сонячної галузі Україна втратила після окупації, за словами міністра енергетики Германа Галущенка.
Тепер ті самі об’єкти, які українці будували за власні інвестиції та кредити, окупанти намагаються видавати за «нові інвестиційні проєкти», щоб залучити підконтрольний бізнес і отримати відкати.
Але, крім цих втрат, шкоди українській економіці завдали й схеми з виплатами за неіснуючу електроенергію, яка нібито вироблялася на захоплених станціях.
